З досвіду роботи

вчителя світової літератури

Згурівської гімназії

смт Згурівки

Чужі Віри Миколаївни

2010 рік

А Н К Е Т А

переможця ІІ туру Всеукраїнського конкурсу “Учитель року”

1.      Прізвище, ім’я, по батькові

Чужа Віра Миколаївна

2.      Дата і місце народження

22.02.1964 р. с. Лозовий Яр Яготинського району  Київської області

3.      Повна домашня адреса з поштовим індексом, телефон, e-mail

смт Згурівка Київської області, вул. Українська, 3, 29

4.      Паспортні дані

паспорт СМ 228027 виданий 11.01.2000 р.

Згурівським РВ ГУ МВС України в Київській  області

5.      Ідентифікаційний код                                                                                 

2342805161

6.      Освіта, назва навчального закладу, рік закінчення, спеціальність за дипломом

КДПІ ім. Горького, 1990 р., учитель російської мови та літератури

7.      Місце роботи (повна назва, адреса, телефон закладу)

Згурівська гімназія, смт Згурівка, вул. Кошового, 34, ( 04570 -51666

8.      Стаж роботи: загальний  у тому числі педагогічний

27  років

9.      Кваліфікаційна категорія

спеціаліст вищої категорії

10.    Звання 

старший учитель, Відмінник освіти України

11.    Державні нагороди, відзнаки (обов’язково рік нагородження)

Грамота відділу освіти (2005 р.), Грамота головного управління освіти та науки Київської обласної державної адміністрації ( 2007 р.)

12.    Класи, в яких викладаєте

9-11 класи

13.    Мова викладання

українська

14.    Проблема (тема), над якою працюєте

Формування життєвих компетентностей учнів

шляхом розвитку критичного мислення

15.    Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються

Технології  особистісно орієнтованого навчання і виховання, формування та розвитку критичного мислення учнів, розвивального навчання, гуманістичні основи навчання і виховання

16.    Науково-педагогічна література, яку використовуєте в практиці  роботи

1.     Загашев І. О., Муштавінська І. В. Критичне мислення: технології розвитку. – СПб: Альянс – Дельта, 2003, - с. 284

2.     Овчарук О. Компетентність як ключова основа змісту освіти. / Стратегія реформування освіти в Україні. – К.: К. І. С., 2003, с. 13 – 41

3.     Пометун О. Компетентнісний підхід в сучасній освіті. – К., 2004

4.     Поспелов Н. Н., Поспелов И. Н. Формирование мыслительных операций у старшеклассников.- М. : Педагогика, 1989, - с. 152

5.      Технології розвитку критичного мислення учнів / А.Кроуфорд, В.Саул, С.Метьюз, Д.Макінстер. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с.

6.     Тягло О.В. Критичне мислення. – Харків: Основа, 2008

7.      Халперн Д. Психология критического мышления. – СПб.: Питер, 2000. – 368 с.

8.      Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования./ Народное образование. – 2003.- №2.- с. 58 – 64.

9.     Штернберг Р.Дж. Интеллект, приносящий успех / Пер. з англ.. – Минск,: Попурри, 2000. – 368 с.

10.                       А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метью. Технології розвитку критичного мислення. – К., 2006. – 220 с.

 17.   Ваше педагогічне кредо

«У серце увійде лиш те, що йде від серця»

18.    Намалюйте (словесно у формі статті в газету від третьої особи) свій педагогічний портрет або візитну картку

Кажуть, у кожної людини є доля, і як вона розпорядиться, то вже так і буде.

Вірі Миколаївні Чужі, директору Згурівської гімназії, учителю світової літератури,  дісталася вчительська доля. Віра Миколаївна згадує: «1 вересня 1971 року періщив дощ. Моя святкова учнівська форма зовсім уже не була святковою, а великі біло-мармурові банти зморщилися від мокрої хустини, якою мама прикрила мою голову від дощу (бо парасольок у селі тоді ще не було). І поріг свого 1 класу я переступила аж ніяк не в білому фартушку, а з величезними плямами – слідами від портфеля мого однокласника і друга дитинства Петра, який упустив його в калюжу. Я не пам»ятаю сьогодні жодного слова своєї доброї і розумної першої вчительки, та на все життя запам»яталась її хустинка, якою вона витерла мої сльози, і тепла рука, що ніжно погладила мою мокру голівку. Саме Катерина Іванівна Гелевера стала на все моє життя ідеалом Учителя і Людини».

Віра Миколаївна щаслива від того, що «живе» школою. Професія вчителя стала самим життям у гомінкому шкільному вирі. А життя – це уроки креативності і компетентності як педагога; життєтворчості і людиноформування як вихователя; возвеличення і поклоніння Слову як учителя літератури. Її предмет – це планета Совісті й Добра. А урок – дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, його майстерності, багаторічної системи роботи, яку вибудовує вчителька, роздумуючи, як же зустріч дітей «епохи спорту і синтетики» з блискучими майстрами Слова перетворити на урок високого мистецтва, де звучатиме голос великої людської душі, осяяної найсвітлішими почуттями.

Викладає вчителька літературу як чудове і неповторне мистецтво слова, мистецтво спілкування, мистецтво життя. Відповідальна й дуже складна справа – бути посередником між митцем та юними душами, що шукають свої естетичні ідеали. І література вчить їх мислити загальнолюдськими категоріями, дозволяє вийти за межі буденної свідомості.

Реалізуючи науково-методичне питання «Формування життєвих компетентностей учнів шляхом розвитку критичного мислення», учителька використовує скарбницю методів активізації творчої діяльності учнів, все те, що допомагає «оживити» урок, надати йому емоційного забарвлення.

Для справжнього педагога учень завжди є Людиною з великої літери. Потенційно він невичерпно багатий. Завдання вчительки -  поставити в центр навчально-виховного процесу дитину, її духовний світ, уподобання, творчий потенціал, допомогти учню виявити свої таланти. Як директор гімназії, переймається тим, як змінити, удосконалити процес навчання і виховання, щоб збагатити інтелект дитини і водночас не руйнувати її психічне здоров»я, засобами навчальних предметів сформувати в кожного гімназиста емоційний самозахист від руйнівного, аморального впливу телебачення, преси, «сучасної» пісні, запобігти зневірі у високі цінності життя, а натомість виростити високоморальну молоду людину, сповнену життя й бажання творити красу, нести добро у світ.

 Її улюблений вислів: «Люди схожі на вікна. Вони виблискують і сяють, коли світить сонце, однак, коли настане темрява, їхня справжня краса відкривається завдяки світлу, що йде зсередини». Потім з отих маленьких віконець, у чотири шибки, «веде» вчителька дітей на ті споришеві подвір»я, де вперше босоніж ступили на землю, звідали її тепло і зачули в жилах своїх її незміряну силу. У наш час, коли змінюється значення моралі в суспільстві, учителька докладає зусиль на уроках спілкування і доброти, щоб кращі якості людських душ перемагали. Її учнів цікавить широке коло питань: що таке гідність і ницість, обов»язок і слабкість духу, честь і лицемірство, дружба і зрада, кохання і зневіра? Молодь не байдужа. Вона прагне знайти своє місце в житті, самовиразитися. І тут їм потрібен хороший педагог-наставник.

У світлиці серця Віри Миколаївни багато душевного тепла, людяності, світла, сонця. Її душа випромінює любов до рідної землі, до свого роду і народу, до друзів і знайомих, до щебетливої дітвори. Поезії, які пише Віра Миколаївна, дихають небом і землею рідного краю, близькими і далекими дорогами, любов»ю до людей, спогадами і мріями, які їй присудила Доля. Незважаючи на нестерпність буднів, вона бажає, щоб і в цей суперечливий час не змовкли золоті струни доброго від природи серця людського, не черствіла душа.

19.    Даю згоду на внесення інформації в базу даних та публікацію матеріалів в періодичних та інших освітніх виданнях з можливим редагуванням

Висновок

районного методичного кабінету про педагогічну та методичну діяльність учителя світової літератури Згурівської гімназії

Чужі Віри Миколаївни

Чужа Віра Миколаївна працює вчителем світової літератури Згурівської гімназії з 2002 року. Має педагогічний стаж 27 років, кваліфікаційна категорія – вища. Нагороджена знаком «Відмінник освіти України», має звання «старший учитель».

Чужа В.М. реалізує науково-методичну проблему «Формування життєвих компетентностей учнів шляхом розвитку критичного мислення». Знання і способи діяльності не подає в готовому вигляді, а задає як предмет пошуку, формує навички і вміння учнів самостійного оволодіння матеріалом, критичного його осмислення і застосування на практиці. Це найефективніший шлях виховання грамотного, кваліфікованого читача, критично мислячої особистості, здатної до саморозвитку, до життєвого і професійного вибору.

Навчання спрямовує на розкриття внутрішніх ресурсів особистості учня, виявляє вже закладені у них потенційні можливості. Учителька вміє враховувати індивідуальність школяра, шукає шляхи співробітництва, що сприяють розвитку особистості дитини, прагнення виразитись через творчість. Гуманістична спрямованість праці Чужі В.М. підсилюється специфікою літератури як предмета, що несе величезний людинолюбний потенціал, навчає бачити особистість, розуміти її потреби.

Чужа В.М. ділилася досвідом роботи на засіданні педагогічної ради з питання «Творча реалізація психолого-педагогічних механізмів створення ситуації успіху в навчальній діяльності учнів». Для вчителів методичного об»єднання гуманітарного циклу гімназії провела проблемний семінар «Створення позитивної емоційної атмосфери духовного взаємозбагачення на уроках та в позакласній діяльності». Для молодих учителів гімназії презентувала досвід управління розвитком творчості дітей на уроках. На гімназійній підсумковій науково-практичній конференції поділилася досвідом «Формування життєвих компетентностей учнів шляхом розвитку критичного мислення».

На засіданні науково-методичної ради відділу освіти Чужа В.М.  презентувала матеріали діагностики методичної роботи «Компетентність як основа успіху і самовдосконалення учня та вчителя». Для вчителів району провела психолого-педагогічний семінар «Рівень сформованості системного мислення учня як основа системної діяльності».

Чужа В.М. має навчально-методичні розробки з питань формування життєвих компетентностей учнів шляхом розвитку критичного мислення: «Літературна казка, 5 клас», «Байка, 6 клас», «Моральні та духовні цінності людини, 8 клас», «Творчість О.С.Пушкіна, 9 клас», «Поезія «срібного століття, 11 клас», «Міфологія, 6 клас», «Балада, 7 клас», «Роман Ф.Достоєвського «Злочин і кара, 10 клас». У практиці роботи Чужі В.М.  є різноманітні форми навчання: урок- лекція,урок- дослідження, семінар, диспут, урок- семінар.

За останні роки переможцями ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад із світової літератури було 8 учнів, призерами – 3 учні. 1 учень був призером обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Об»єднаймося ж, брати мої!»

Чужа В.М.- наставник для молодих учителів гімназії та району, взірець для наслідування. Досвід роботи педагога висвітлювався на шпальтах районної газети «Панорама».

Завідуюча районним методичним кабінетом               К.В.Шипко

  Мало мати хороший розум,

головне – добре його застосовувати.

Р. Декарт       

І. ВСТУП

Запорука соціалізації та конкурентоспроможності учнів – це формування ключових компетентностей. Вони визначаються як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні види життєдіяльності, ефективно розв’язувати різні навчальні завдання та проблеми.

        Однією з ефективних методик формування ключових компетентностей учнів на уроках світової літератури є методика критичного мислення.

         Засобами критичного мислення формується здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, перевіряти і переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою позицію.

        В основі критичного мислення можна угледіти відповідний вислів Сократа: «Я знаю, що я нічого не знаю». Сумнів стає джерелом знань. Коли дитина не буде сприймати слово письменника, вчителя як єдино правильне, вона почне мислити. Ось чому нинішня школа прийшла до необхідності інтерактивних методів навчання, в основу яких і покладене критичне мислення.

       Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне русло, вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення.

       Теоретичним підґрунтям технології критичного мислення є наукові положення когнітивної психології щодо сутності критичного мислення (Дж. Андерсен, Д. Халперн, С. Міллер); обґрунтування специфіки критичного мислення (Ж. Піаже, Л. Виготський); визначення та класифікація основних груп компетентностей, що формуються при застосуванні технології критичного мислення (І. Родигіної, О. Овчарук, А. Хуторського); ідеї компетентністного  підходу до планування і розробки сучасного уроку на основі інтерактивних технологій (О. Пометун, О. Данилевська).

        Актуальність даної технології полягає в сприянні активному навчанню школярів і розвитку в них активного мислення, адже в ідеалі ми прагнемо, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, вирішували, інтерпретували та дебатували за змістом. На мою думку, саме таке навчання буде вважатися якісним.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Технологія критичного мислення розрахована на постановку проблеми і пошук її розв’язання. Вона базується на творчому співробітництві учня і вчителя, на розвитку в учнів аналітичного підходу до будь – якого матеріалу.

         Критичне мислення – це складний ментальний процес, який починається із залучення інформації і закінчується прийняттям рішення.

Модель уроку згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення складається з трьох фаз:

І. Евокація (фаза актуалізації, виклику).

На цьому етапі здійснюється кілька важливих пізнавальних операцій:

·        учні активно згадують все, що вже відомо з теми.

Це первинне занурення дає можливість установити рівень власних знань, що є визначальним, адже міцні знання можуть бути сформовані тільки на основі того, що вже відомо. Навчальний процес – це процес поєднання нового з відомим;

·        відбувається активізація діяльності учнів, їх мислення, говоріння, що є дуже важливим, бо, промовляючи свої думки, учні переходять на рівень самоусвідомлення;

·        зацікавленість і самонаправленість учнів на дослідження теми, при цьому визначається мета навчання, що є вирішальним  моментом.

Основні форми роботи на фазі ревокації: «мозкова атака»; робота в парах; робота в групах.

ІІ. Осмислення (фаза вивчення нового матеріалу)

Тут учні вступають в контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, інформацією, історичними документами, відеоматеріалами. У процесі роботи використовуються такі прийоми як читання із системою позначок «Поміч». При цьому, прочитавши речення, треба поставити відповідну позначку:

«Y» - відома інформація;

«+» - нова інформація;

«?» - здивувала, зацікавила;

« - « суперечить тому, що знаю.

Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, порівнюючи власне розуміння того, про що читає дитина, з тим, що вже відомо. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей.

ІІІ. Рефлексія (фаза розмірковування).

Діяльність учнів на цьому етапі полягає в тому, що:

·        учні індивідуально чи разом з іншими складають список нової інформації, яку отримали;

·        розповідають один одному, записують вивчене;

·        складають схеми, таблиці, малюнки за темою і пояснюють матеріал класу.

На стадії рефлексії реалізуються важливі задачі:

·        учні розуміють краще те, що можуть уявити і виразити власними словами;

·        відбувається активний обмін думками, висловлюваннями.

Це забезпечує збільшення словникового запасу, дає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до оформлення відповіді, складання схем. А отже, здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей та компетентностей саморозвитку та самоосвіти учнів.

Однією з основних форм роботи, які я застосовую для розвитку критичного мислення на уроці,  є групова форма роботи. Під час роботи в групі відбувається спільне розв’язання поставлених завдань. В учнів розвивається почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає відчуття скованості. Саме така форма роботи створює особливі умови для формування комунікативних компетентностей (вміння спілкуватися, здатність до толерантності, уникнення категоричності, визнання своїх помилок); соціальних компетентностей (здатність та уміння діяти в соціумі).

       Завдяки використанню методики критичного мислення мені вдалося  зацікавити учнів світовою літературою,  підвищити їх активність на уроці, залучити до самостійної діяльності, розкрити особистість окремих учнів. Ефективними стратегіями у вирішенні розвитку критичного мислення школярів є «асоціативний кущ», «гронування», «знаю – хочу – вивчу», «читання тексту з позначками», «кола вена», «сенкан», «есе».

ІІІ. ВИСНОВОК

 Формуючи критичне мислення, я помітила, як підвищився якісний показник знань учнів. Доказом цього є результати участі учнів урайонних та обласних олімпіадах і конкурсах.

 Розвиток критичного мислення сприяє всебічному розвитку школярів. Це виражається за допомогою понять із префіксом САМО: самовиховання, самоосвіта, самоспостереження, самовдосконалення, саморозкриття, самопізнання.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.      Загашев І. О., Муштавінська І. В. Критичне мислення: технології розвитку. – СПб: Альянс – Дельта, 2003, - с. 284

1.                Овчарук О. Компетентність як ключова основа змісту освіти. / Стратегія реформування освіти в Україні. – К.: К. І. С., 2003, с. 13 – 41

2.                Пометун О. Компетентнісний підхід в сучасній освіті. – К., 2004

3.                Поспелов Н. Н., Поспелов И. Н. Формирование мыслительных операций у старшеклассников.- М. : Педагогика, 1989, - с. 152

4.                 Технології розвитку критичного мислення учнів / А.Кроуфорд, В.Саул, С.Метьюз, Д.Макінстер. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с.

5.                Тягло О.В. Критичне мислення. – Харків: Основа, 2008

6.                7.  Халперн Д. Психология критического мышления. – СПб.: Питер, 2000. – 368 с.

7.                 Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования./ Народное образование. – 2003.- №2.- с. 58 – 64.

9.      Штернберг Р.Дж. Интеллект, приносящий успех / Пер. з англ.. – Минск,: Попурри, 2000. – 368 с.

10.    А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метью. Технології розвитку критичного мислення. – К., 2006. – 220 с.

СИСТЕМА УРОКІВ

за технологією критичного мислення

із теми «"Срібне століття" російської поезії»

11 клас

Тема уроку. "Узора милого не зачеркнуть". Вступний урок до вивчення теми «Поезія Срібного століття». Змістова  палітра вірша О.Мандельштама "Дано мне тело – что мне делать с ним..."

Мета  уроку: використовуючи прийоми критичного та асоціативного мислення осмислити вірш поета «срібного століття», визначити  зміст поезії. Розвивати мовлення учнів, збагачувати словниковий запас, уміння проводити аналогії. Виховувати естетичні смаки, почуття прекрасного, інтерес до творчості поета, довірливе та дружнє ставлення до думки інших.

Тип уроку – вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет О. Мандельштама, текст вірша «Дано мне тело – что мне делать с ним…»), предмети для роботи с асоціативним мисленням, фонограма запису пісні «Родительский дом» у виконанні Л.Лещенка, репродукції картин Р.Санті, Ю. Ракші

ХІД УРОКУ

1.     Організаційний момент. Стадія виклику

1) Учитель читає вірш

Есть игра: осторожно войти,

Чтоб вниманье людей усыпить,

И глазами добычу найти,

И за ней незаметно следить.

А пока – в неизвестном живем.

И не ведаем сил мы своих.

И, как дети, играя с огнем,

Обжигаем себя и других… (А. Блок)

2) бесіда

– Над чим, на вашу думку, ми будемо працювати? (Над поетичним твором)
Нас чекає гра – осягнення таємниць поезії «срібного століття».

Чи чули ви коли – небудь цей вислів «Срібне століття»? Що ви знаєте про це століття? (Велика кількість талантів, розмаїття поетичних напрямів)

3) учні складають таблицю:

Занотуйте, будь ласка, свої запитання, знання яких є неповними,  до таблиці у графу «Хочу дізнатися».

ІІ. Стадія осмислення

1) лекція вчителя, у ході якої учні занотовують відповіді на запитання та записують нові ідеї.

2) оформлення колонки «Дізнався» в таблиці

3) робота над поезією О. Мандельштама

Ми доторкнемося до творчості відомого поета початку ХХ століття О.Мандельштама, осмисливши одну з його поезій, а разом і відчуємо подих того часу.

Мазок за мазком створюється картина художника. Ми теж крок за кроком увійдемо  в загадковий світ  поезії. Працювати ми будемо на асоціативному рівні, тому що осягнути поезію без асоціацій неможливо.

Крок 1.  

Учитель демонструє  учням яблуко.

– Із чим асоціюється у вас яблуко?

Учні вистроюють асоціативний ряд. (Овал, фрукт, літо, сад…) Учитель допомагає учням сформувати поняття – тіло.  Після демонстрації відкривається рядок із поезії.

Крок 2.

Учитель пропонує  прослухати  музичний  фрагмент.  (Звучить пісня  «Родительский дом» у виконанні Л.Лещенка).

– Які думки навіює на вас цей музичний фрагмент? Про кого ви думаєте, коли чуєте слова цієї пісні? (Асоціативний  ряд може бути наступним: батьки, дім, мама, дитинство, щастя, життя і т.п.)

Крок 3.

Учитель читає уривок  із казки Андерсена «Снігова королева». (Опис саду чарівниці).

– Намалюйте  предмети, з якими асоціюється у вас цей  опис.

Учням пропонуються папір та фломастери. Далі кожен представляє свої малюнки. Відкриваються наступні рядки вірша  О. Мандельштама.

Крок 4.

Учні розглядають репродукцію картини Рафаеля Санті «Сикстинська Мадонна»)

– Помилуйтеся цією прекрасною картиною та поділіться своїми асоціаціями. (Безсмертя, народження, покоління …)

Відкриваються наступні рядки вірша  О. Мандельштама

Крок 5.

– Подумайте, що залишає мороз на склі вікна? (Візерунки)

 Відкриваються наступні рядки вірша  О. Мандельштама

– Які ви знаєте візерунки?

Крок 6.

Відкриваються останні строфи вірша

– Прочитайте строфу. Які зорові асоціації у вас виникають?

У цій строфі – вся смислова палітра поезії.

 Погляньте  на репродукцію картини Ю. Ракши «Продовження». Думаю, вона допоможе вам зрозуміти зміст вірша.

ІІІ. Стадія рефлексії

Крок 1.

Повністю представлена поезія О. Мандельштама.

– Уважно вчитайтесь у кожну строфу й напишіть твір-мініатюру на тему «Смислова палітра поезії О. Мандельштама».

Крок 2.

Учні читають свої твори.

 «Я хочу буть матір’ю і залишити після себе слід у своїй дитині.»;

 «Від того, який слід ми залишимо, залежить життя майбутніх поколінь…»;

«Це велика відповідальність – жити на Землі»;

Крок 3.

– Ось  ми  й спробували відкрити для себе світ поета, осмислили його вірш. І кожний знайшов у ньому те, що близьке йому особисто. Ви відкрили сьогодні щось нове в собі. А допомогла всім нам ось така незвичайна гра.

И онемев от изумленья,

Ты узришь новые миры –

Невероятные виденья,

Создания моей игры.

(А. Блок)

ІY. Домашнє завдання

Пропоную вам вивчити поезію О.Мандельштама напам’ять.

Тема. Борис Пастернак. Життя і творчий шлях митця.

Мета. Прилучити учнів до складних духовних пошуків літератури «Срібного століття» через усвідомлення індивідуальності поетичного світу Б.Пастернака. Ознайомити учнів з біографією, громадянською позицією поета. Вчити бачити взаємозв’язок подій, почуттів, віршів. Розвивати асоціативне та критичне мислення, творчі здібності учнів. Виховувати почуття прекрасного.

Обладнання: збірка поезій Б. Пастернака, портрет поета, роздаткові картки

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Використана література:

Лютов В. Російські письменники в житті. – Урал, 2009

Масленнікова З. А. Портрет Б. Пастернака – М. Рад. Росія, 2007

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя

     Срібне століття російської поезії. Ось знову на нашому шляху вивчення літератури зустрілося це поняття. І це не випадково, адже срібне століття – це епоха відродження духовності й культури, творчої свободи, народження яскравих індивідуальностей, геніальних відкриттів.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1)    Бесіда

-         Який період часу в російській літературі ми називаємо епохою Срібного століття?

-         Як умовно можна розділити нові літературні напрями цього часу?

-         Назвіть основні літературні форми модернізму?

-         Перерахуйте поетів Срібної доби, творчість яких вам уже знайома.

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу – ознайомлення з життєвим та творчим шляхом Б. Пастернака

      Серед блискучого сузір’я імен, кожне з яких прославило  російське мистецтво, ім’я поета, про якого ми поведемо розмову,  займає одне із центральних місць.  Ми будемо говорити про Бориса Леонідовича Пастернака – великого російського письменника й поета, який піднявся над роками забуття, над неприязню й неприйняттям, нелюбов’ю й ненавистю. 

Його спадщина входить до скарбниці російської і світової культури. Вона завоювала любов і визнання найвитонченіших і суворих поціновувачів поезії.

1)    Робота в групах - захист учнями проектів, виконаних удома

1 група - «ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІ»

1.     До яких літературних течій в різний час належав Б Пастернак?

2.     Кого з представників вітчизняної культури вважав своїм учителем?

3.     Що ви знаєте про дружбу В. Маяковського і Б. Пастернака?

4.     У чому особливість творчості поета?

5.     Чому в роки «застою» замовчувалося істинне значення творчості письменника?

2 група - «МИСТЕЦТВОЗНАВЦІ»

1.     Що ви дізналися про сім’ю Б. Пастернака?

2.     Яку освіту та виховання він отримав?

3.     Що сприяло розквіту його таланту?

3 група – «АРТИСТИ»

1.     Виразно прочитати вірші:

·        «Любить иных – тяжелый крест..»

·        «Во всем мне хочется дойти до самой сути…»

·        «Быть знаменитым некрасиво…»

·        «Нобелевская премия»

4 група – «ХУДОЖНИКИ»

1.     Намалювати поетичний герб Б. Пастернака, прокоментувати його.

Тези відповідей.

Група «Літературознавці»

Б. Пастернак, як і багато інших поетів ХХ ст., випробував вплив багатьох літературних течій. Це освіжило мову його поезії, допомогло в роботі над словом, дозволило осмислити його глибинну суть. Довгий час імя Пастернака знаходилося під забороною, і однією з причин була згода поета на публікацію його роману  «Доктор Живаго» за кордоном, який заборонили друкувати в СРСР.

Група «Мистецтвознавці»

Становленню таланту Б. Пастернака як поета сприяла атмосфера, в якій він виховувався. Він отримав освіту музиканта, любив малювати.

Група «Художники»

Символом поезії Б. Пастернака може бути серце, бо його вірші переповнені почуттями. Під серцем я зобразила щось схоже на кардіограму, яка уособлює постійну пульсацію його поезій. У центрі серця – скрипічний ключ, бо вірші його дуже музичні. Прямо з серця тягнуться зелені паростки – символ життєлюбності поета, його вічної молодості.

2)    Вільне письмо – швидко, не відриваючи руки, написати ряд слів на визначення поняття «поезія»

Політ думок, образ, емоції, зачудування, інтим, яскравість.

3)    Виразне читання поезії «Визначення поезії»

-         Подумайте, як визначає поняття поезії сам автор?

4)    Робота в парах

Картка № 1

·        Знайдіть у вірші підтвердження думки Б. Пастернака, що поезія – це висота

Картка № 2

·        Б. Пастернак вважав, що поезія «валяється під ногами». Знайдіть у тексті вірша підтвердження цієї думки.

Картка № 3

·        Знайдіть у тексті приклади зрощення тем природи й мистецтва.

5)    З’ясування проблемного питання

   – У чому вбачає зміст життя Б. Пастернак?

(Це творення мистецтва або світу. Кожна людина має бути творцем, зберегти в собі живий дух, бо тільки жива душа може оживити навколишній світ)

У. Рефлексія

1) складання сенкану « Мій Пастернак» за пам’яткою:

1. Іменник

2. 2 – 3 Прикметники

3. 3 дієслова.

4. 1 речення – вислів з даної теми

5. Асоціація.

Пастернак

Чуттєвий, поетичний;

Писав, страждав, боровся;

Шукав сенс людського життя;

Філософ.

YІ. Домашнє завдання

1)    Читати поезії Б. Пастернака «Цей лютий!», «Зимова ніч», аналізувати їх.

2)     Написати роздум «Нитка долі» (за творчістю Б. Пастернака)

Тема. Утвердження ідеї спорідненості життя і творчості. Музичність і яскрава мальовничість віршів Б. Пастернака

Мета. Розкрити особливості поетики, прагнути осягнути філософську глибину лірики Б. Пастернака. Розвивати творчу уяву, асоціативне мислення. Формування навички ідейно – художнього аналізу поетичного твору. Прищеплювати почуття прекрасного.

Наочне оформлення: портрет Б. Пастернака, збірка віршів поета, репродукція картини Саврасова «Граки прилетіли».

Музичне оформлення: фонозапис романсу на слова «Зимової ночі».

Обладнання: комп’ютер.

Використана література: 

Лютов В. Російські письменники в житті. – Урал, 2009

Масленнікова З. А. Портрет Б. Пастернака – М. Рад. Росія, 2007

І. Актуалізація опорних знань

1) Учні зачитують свої міркування «Нитка долі» про творчість Б.Пастернака

ІІ. Оголошення теми уроку

1)    Метод «Інформаційний пакет»

-         Учням пропонується розглянути ряд висловів про природу, обрати той, який є основним у даному ряді, доповнити своєю власною думкою:

Природа — вічний зразок мистецтва, а найвизначніший та найблагородніший предмет у природі — людина.

 В. Бєлінський

О скільки у природи немудро-мудрих літер! О скільки у людини невміння прочитать...

П. Тичина

ІІ. Оголошення теми уроку

Услід за Тютчевим Б. Пастернак проголошує: природа – величний живий організм, в якому є душа, любов і мова. Звуки природи подібні до музичних звуків, які чує поет.

Сьогодні на уроці ми спробуємо довести, що вірші Б. Пастернака музичні.

ІІІ.  Робота над поезією Б. Пастернака «Цей лютий!...»

1)    написати сенкан на тему «Лютий» за пам’яткою:

1. Іменник

2. 2 – 3 Прикметники

3. 3 дієслова.

4. 1 речення – вислів з даної теми

5. Асоціація.

2) читання учнями сенкану

Лютий

Холодний, загадковий;

Лютує, розтає, сердиться;

Передтеча весни;

Таємниця.

Учитель. А зараз пропоную вам послухати, яким побачив лютий Б. Пастернак

3) читання учителем вірша Б. Пастернака «Цей лютий! Час для сліз та віршів…»

4) складання асоціативного куща

- Які асоціації виникли у вас після прослухання вірша?

Учитель. Цю поезію написав один із найзагадковіших поетів ХХ століття  Б. Л. Пастернак. «Загадковий», тому що любив пограти з читачем, кодуючи інформацію, вигадуючи чудні образи, наповнюючи слова новим змістом. Спробуймо й ми зрозуміти, про що цей вірш.

-         Про що вірш?

-         Чи присутній тут ліричний герой?

-         Який настрій передає вірш?

Учитель. Вірш «Цей лютий!» має три варіанти, датовані 1912, 1928 і 1945 роками. Ми з вами аналізуємо другий варіант 1928 року. Літературознавці вважають, що в ліриці Б. Пастернака є вірші, у яких відсутнє словесне вираження ліричного героя у вигляді займенника «Я». Дія, що відноситься до одного предмета, може бути віднесена і до іншого.

Доктор філософських наук С. Абішева вважає, що « У вірші Б. Пастернака «Лютий…» світ людини і світ природи на всіх рівнях перетинаються і ніби перетікають один в одного»

1)    Дослідницька робота в групах

1 група.

1.     Визначте, яким розміром написана поезія.

2.     Випишіть з вірша рифмопари, визначте спосіб римування.

3.     Прослідкуйте за звуковою організацією вірша.

 2 група.

1.     За словниками прослідкувати значення слова лютий, благовіст.

2.     Дати інтерпретацію цих слів в контексті вірша.

3.     Підберіть контекстуальні синоніми до слова лютий.

3 група.

1.     Зобразіть в кольорі своє враження від поезії.

2.     Спів ставте пейзажні епізоди вірша з картиною А. Саврасова «Граки прилетіли».

2)    Презентація досліджень

Тези відповідей

1 група

Вірш написаний чотиристопним ямбом.

Б. Пастернак використовує перехресне римування : груші – обрушать, птиць – зіниць.

Звукова організація: через всю поезію проходять звукові повтори свистячих та шиплячих (ч, з, ш, щ, ж), різні варіанти сполучень із звуком Р (ра, ри, гро, гор, гур, ир, ар, ру)

Цікаво, що рими та звукові повтори між собою складають семантичну подвоєність (відносяться до світу природи і до світу людини).

Поезії також притаманна велика кількість дієслів: писати, дістати, плакати – символізують рушійний процес, що відбувається скрізь: в природі, суспільстві, душі людини.

2 група

Благовіст – це дзвін, який сповіщає про початок церковної служби

 (з’єднує небо із землею).

Лютий – місяць очищення. В античності був зв’язаний з магією родючості.

Контекстуальні синоніми до слова лютий – весна, граки, злива, сльози, калюжі. Весна зароджується в недрах лютого, вона символізує народження нового життя в природі й пробудження почуттів у  людині, які можуть стати основою для народження поезії.

3 група

Цікавий аналіз слова «чорний» у вірші. З одного боку, у тексті дуже багато чорного кольору (світ людини – чорнила, світ природи – проталини чорніють, граки).

Але, не дивлячись на багатство чорного кольору, поезія не є похмурою. Кольорова картина тесту – світла. Якщо намалювати поезію у кольорі, то це буде плавний перехід від яскраво – синього до рожевого і зеленого.

Учитель. Отже, в маленькій пейзажній замальовці ми побачили не тільки картину природи, а й відчули стан душі ліричного героя, його поривання і прагнення змінити навколишній світ. У цьому сила справжньої поезії.

ІІІ. Робота над поезією «Зимова ніч»

1) «Мозковий штурм»

-         Які асоціації викликає у вас свічка?

 ТЕПЛО, ЛЮБОВ, ПАМ'ЯТЬ, ВІЧНІСТЬ, ОЧИЩЕННЯ, СВІТЛО

Учитель.

 - Що хвилює людей, незалежно від віку і статі, роду занять і політичних переконань? Що кожен прагне пізнати у своєму житті?

2) Знайомство з віршем Б. Пастернака «Зимова ніч»

а) виразне читання поезії

б) робота в групах

І група: опишіть природу в поезії

-         Що ви відчули і почули у вірші?

           Нічне мовчання, безлюдний простір, де панує морок і холод. Хурделиця досягає вселенського масштабу. Плаче завірюха, завиває вітер і кружляє сніг.

           У цьому і є геніальність віршів Б. Пастернака: мальовничість, музичність, життєствердність.

ІІ група: опишіть помешкання

-         Що допомагає людині протистояти холодному і ворожому в природі?

          Навіть у людській оселі, захищеній від зимової хурделиці, немає спокою: «протяг тіні хилитав», « віск із нічника слізьми капав», « на свічку дихала імла». Але маленький тремтливий вогник свічки ніби оберігає людські почуття від життєвих бур.

         У кількох рядках – любовне поривання двох близьких людей, які шукають опори одне в одному в складному життєвому вихорі.

         Ворожому світу, холоду протистоїть лише кохання, вогонь душі.

         У фіналі твору пропадає значення вселенської заметілі, бо вона всього лише лютнева хуртовина, яка обов’язково відступить під натиском весни.

ІІІ група: опишіть сцену побачення

-         Що символізують свічка, заметіль?

          Сцена побачення описана досить відверто, але й надзвичайно піднесено. Ми бачимо кинуте на стілець плаття, туфлі на підлозі, тіні, що мелькають, злившись воєдино.

          Свічка  та хуртовина – центральні образи твору.

Хуртовина – життєва круговерть, складності людської долі.

Свічка – тепло, дім, затишок, символ людської душі.

          Всесвітнє зло  і тендітний вогник свічки вступають у протиріччя – і  перемагає світло.

3)    Перегляд слайду  – звучить романс на слова Б. Пастернака.

-         Подивіться, як переплітаються образи : зорові, музичні і звичайно чуттєві.

4)    Створення асоціативного куща

-         У яких творах світової літератури також розкривається тема кохання?

                                               КОХАННЯ

ІІІ. Рефлексія

         Давно вже немає на світі ні Б. Пастернака, ні О. Івінської, якій він присвятив цю поезію. Але свічка, запалена силою кохання, горить всім заметілям наперекір.

-         Як ви думаєте, у чому безсмертя цього твору?

(Бо любов вічна, світло любові завжди перемагає).

1)    Есе

          Вітер і холод – символи самотності. Вони, наче кайдани, сковують людину, її душу захоплюють у свої володіння.

         Та існує в світі почуття, яке є маяком для одинокого подорожнього, орієнтиром для бажаючих світла, гаванню для тих, хто збився з дороги, магнітом для люблячих сердець. Це – любов. Коли зустрічаються  він і вона – відступає темнота і холод, світ стає надійним і світлим. І так буде вічно.

ІУ. Домашнє завдання

1.     Читати поезії А. Ахматової, згрупувати їх, відтворивши події в житті поетеси.

2.     Повторити про «акмеїзм».

Тема. «Російська Сапфо»

Творчість Анни Ахматової – яскраве явище поезії ХХ століття.

Мета. Розширити знання учнів про поетів доби Срібного століття, розглянувши художні особливості лірики Анни Ахматової, з’ясувати основні теми і мотиви її творчості. Сприяти розвитку вміння аналізувати поетичний твір, порівнювати літературні твори з творами інших видів мистецтва. Розвивати вміння спілкуватися через роботу в групах. Виховувати особистісне ставлення до прочитаного, допомогти усвідомити цінність спільної діяльності.

Наочне оформлення: портрет А. Ахматової; репродукції картин І. Левітана, Е.Блейра – Лейтона, ; роздатковий матеріал (картки – завдання)

Музичне оформлення: запис арії із Бахіани № 5 Етнора Вілла – Лобоса;

Використана література: Ахматова А. Сочинения в двух томах. – М.: Правда, 1990. – Т.1.

Зарубіжна література / за редакцією О. М. Ніколенко, Н. В. Хоменко, Т.М.Конєвої. – К.: Видавничий центр «Академія», 1998.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку

План уроку

1.     Акмеїзм як реакція на кризу символізму.

2.     Сторінки творчості Анни Ахматової – сторінки долі.

              І.  Евокація

1) заповнення таблиці

-         Що вам відомо про Анну Ахматову?

-         Про які факти біографії поетеси ви хотіли б дізнатися більше?

ІІ. Осмислення

Учитель. З ім’ям А. Ахматової в літературі пов’язане виникнення «акмеїзму».

1)    Виступ учня з повідомленням про акмеїзм, решта класу працюють з таблицею

Криза символізму 1910 – 1911 років привела до виникнення нового напряму – акмеїзму, який заснував М. Гумільов. Акмеїзм з’явився в 10 – х роках ХХ ст. у творчій полеміці з символізмом і як його заперечення.

20 жовтня був створений «Цех поетів», який і став предтечею акмеїзму. Основне ядро Цеху склали М. Гумільов, А. Ахматова, О. Мандельштам, Г.Нарбут, М. Зенкевич.

У жовтні 1911 року вийшов перший номер журналу «Гіперборей»

(«Вітер мандрів»), створений на базі «Цеху поетів».

Акмеїзм (від грецького acme – вершина, пік, квітуча пора) таким чином означав повну силу квітучого життя, апогей, а акмеїст – це творець, який оспівує життя у всіх його проявах. М. Гумільов запропонував поетам – початківцям створення поезії без містики, без ідеалістичного потойбічного світу, поезій реальних почуттів і реального, предметного світу.

Якщо поезія символістів тяжіла до таємничих символів, до ірраціональних метафор, які були зрозумілі лише для обраних, чарувала публіку музичністю, спрямованою на підсвідоме сприйняття, то акмеїсти намагалися повернути поезії зрозумілість і конкретність образів, а символ використовували лише як один із тропів. На щиті акмеїстів був напис: « Ясність, простота, утвердження реальності буття». Якщо творчість символістів базувалася на теорії натхнення, то акмеїсти ставилися до творчості як до ремесла, якого можна навчитися. Звідси і назва – «Цех поетів».

Тож, акмеїзм – нереалістичний напрям, в якому чимало уваги приділяли психологічному аналізу, естетичній досконалості, красі життя та людини. Матеріалом для побудови, опорними елементами композиції ставали слово, колір, світло, колорит, простір, лінія, що сприяло декоративності стилю (Г.Іванов, Г. Адамович, В. Юнгер), використовували пластику , жест (М.Гумільов, О. Мандельштам).

Акмеїзм не має аналогів у європейській поезії. Це явище суто російське. Серед акмеїстів було багато талановитих поетів: І, Анненський, О.Мандельштам, М. Гумільов, С. Городецький, А. Ахматова, М. Кузмін.

Учитель.

 З – поміж них як справжня королева поезій вирізнялася своїм талантом Анна Ахматова (Анна Андріївна Горенко). Сьогодні ми перегорнемо з вами деякі сторінки життя поетеси – сторінки її творчості.

1)    Виразне читання учнями поезій А. Ахматової.

2)    У таблиці, яку створюють учні в зошитах під час роботи,  відтворюються події в житті та творчості поетеси

-         З’ясувати, якою була А.Ахматова в житті?

3)    Створення асоціативного куща

-          Якою постала перед вами поетеса Анна Ахматова?

АХМАТОВА – ПОЕТЕСА

Смілива,               чуттєва,             сильна,                горда,                 відверта

4)    Робота в групах – аналіз віршів Ахматової

-         З’ясування особливостей лірики поетеси

1 група.

1.     Проаналізувати поезію «Песня последней встречи»

2.    За якими критеріями підібрані до поезій А. Ахматової репродукція картини

Відповідь.  І вірш, і картина сумні. Риса лірики Ахматової – психологізм.

2 група.

 1.Проаналізувати поезію «Сіроокий король»

2.Чи є щось подібне в сюжеті «Сіроокого короля» та в змісті картини Е. Блейра – Лейтона?

Відповідь. І в картині, і в поезії є сюжет. Можна уявити, що відбувалося з героями до того, як ми з ними познайомилися. Отже, наступна риса творчості – сюжетність поезій А. Ахматової.

3 група.

1.     Проаналізувати вірш «Исповедь»

2.     Прослухати музику бразильського композитора Етнора Вілла – Лобоса  (сучасника Ахматової, творчість якого вона дуже любила), з’ясувати, що ріднить ці твори?

Відповідь. Сповідатися – отже « повідати про те, що в душі». При сповіді не можна збрехати. Отже ще одна риса поезій Ахматової – сповідальність.

5)    Створення асоціативного куща