Згурівська районна
державна адміністрація
Відділ освіти
Районний методичний
кабінет
Згурівський НВК "Гімназія
– загальноосвітня школа І ступеня"
Матеріали на конкурс
"Заступник директора з
виховної роботи"
Гуманізація навчально-виховного процесу – ефективна умова розвитку учня
Матеріали на конкурс
"Заступник директора з
виховної роботи"
підготувала заступник
директора з навчально-виховної роботи
Висовень В.О.
2014 рік
Участь у І етапі конкурсу
"Заступник директора з виховної роботи"
Акція "Я обираю життя"
АНОТАЦІЯ
Тема досвіду: Гуманізація
навчально-виховного процесу – ефективна умова розвитку учня.
Адреса досвіду: Згурівський НВК "Гімназія –
загальноосвітня
школа І ступеня", Київської
області,
Висовень Валентина Олександрівна,
заступник директора з навчально-виховної роботи, стаж – 25 років, вища
категорія, звання "старший учитель".
Актуальність досвіду визначає формування
гуманної
особистості, готової жити у світі, що постійно
змінюється, здатної до самоосвіти та самовдосконалення, до прийняття ефективних
рішень.
Новизна
досвіду полягає в
створенні
цілісної моделі навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному
закладі на основі ціннісного
ставлення до людини.
Даний досвід
гуманістичного виховання
забезпечує:
-
створення культурно-виховного середовища, у якому відбувається вільний вибір
особистістю способів творчої самореалізації, її саморозвиток у гармонії із собою
і суспільством;
-
творчий
пошук змісту, методів, форм і засобів виховання;
-
свободу
і творчість як вихованців, так і вихователів;
-
глибоку духовну єдність у взаєминах учителя й
учня;
-
посилення діалогічного характеру спілкування з
учнями;
-
єдність поваги і вимогливості у спілкуванні з
учнями.
Досвід
заступника
дає позитивні результати.
80 % учнів
НВК мають високий рівень вихованості, високий рівень культури мають учителі, що
сприяє інтерактивній організації навчально-виховної діяльності закладу.
Досвід
адресований заступникам директорів з навчально-виховної та
виховної роботи, класоводам, класним керівникам, учителям-предметникам.
Досвід роботи схвалений Радою районного методичного кабінету,
протокол №6, від 10.04.2013 року
Завідуюча районним методичним кабінетом
відділу
освіти Згурівської районної
державної адміністрації
К.В.Шипко
Для подолання
протиріч між темпами суспільного та індивідуального соціально-культурного
розвитку сучасні навчальні заклади потребують створення, освоєння та
впровадження виховних технологій та інновацій, спрямованих на орієнтацію
особистості до зростаючих змін у суспільстві, готовності до майбутнього життя
шляхом самореалізації, саморозвитку її здібностей, творчості та соціалізації в
цілому. Нині духовно-моральний стан суспільства вимагає розробки принципово
нових підходів до виховання підростаючого покоління і критеріїв оцінки
організації і змісту виховної діяльності. (Додаток 1)
Указом Президента України від 25 червня 2013
року № 344 затверджено Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період
до 2021 року. Серед основних завдань Національної стратегії є побудова
ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських,
полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного,
морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої
творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до свідомого
вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і
виховання дітей.
Ключовим
нормативним документом у сфері освітньої політики щодо виховання є наказ
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243,
яким затверджено «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх
навчальних закладів України». Метою Орієнтирів
виховання є створення цілісної моделі виховної системи у
загальноосвітньому навчальному
закладі на основі громадянських та
загальнолюдських цінностей.
Кожна
виховна система базується на цінностях, які визначають напрям виховного процесу:
на інтереси суспільства, держави чи на особистість (індивідуально-особистісний
розвиток); на взаємини між учасниками процесу (авторитарні чи гуманістичні); на
зміст виховного процесу (знаннєвий чи розвивальний).
Гуманістична система
Згурівського НВК
ставить
в "епіцентр виховання" особистість дитини як найвищу цінність життя.
Співробітництво дітей і дорослих, довіра дітям, виховання без покарань, творча
праця і моральна свобода, можливість вибору вчинку, лінії поведінки, способу
життя, прийняття відповідальності за свій вибір та інше - важливі гуманістичні
принципи, на яких побудована гуманістична
система
нашого навчального закладу.
Гуманістичне виховання Заходу представлене
авторськими системами Р.Штайнера (1861-1925
pp., Німеччина), М.Монтессорі (1870-1952
p., Італія, Нідерланди), С.Френе (1896-1966
pp., Франція) та іншими.
У центрі цих систем перебуває особистість,
її цінності, особиста свобода, уміння прогнозувати і контролювати власне життя.
Унікальна цілісна особистість прагне до максимальної реалізації своїх
можливостей (самоактуалізації). Вона відкрита для сприймання нового досвіду,
здатна на усвідомлений і відповідальний вибір у різноманітних життєвих ситуаціях.
У нашій
країні ідеал гуманістичного виховання блискуче реалізував у 50-60 роках XX
століття В.О.Сухомлинський. Важливою проблемою у вихованні є, на думку
В.О.Сухомлинського, гармонія педагогічних впливів. Складні відносини, які
оточують дитину, ніким не усвідомлюються як спеціальний засіб виховання. Але
саме вони для дитини є середовищем, яке дає наочні уроки, адже в них вона бачить
матеріалізовані погляди старших, їх судження, звички, наміри. Якщо ж інформація,
відбита в свідомості й підсвідомості дитини, суперечить іншим засобам впливу на
особистість, важко виховати "голос совісті". Гармонія першого і другого джерел
виховання вимагає, щоб активна діяльність вихованців спрямовувалася на творення
обставин, середовища, яке б посилювало дію всіх засобів виховання.
Спадщина
Сухомлинського відкривається новими гранями, якщо розглянути її з позицій
"філософії серця" (Григорій Сковорода, Памфіл Юркевич, Микола Гоголь). Тут
відкривається широкий простір співдружності педагогіки та філософії.
Наукове
засвоєння цього простору є перспективною справою сучасної освіти.
У 80-их роках гуманно-особистісний підхід у
вихованні обгрунтував і практично реалізував у "Школі життя" відомий грузинський
психолог і педагог Ш.О.Амонашвілі.
Отже, найсуттєвішими рисами гуманістичної школи
виховання є:
1) особливе ціннісне ставлення до вихованця,
визнання розвитку особистості (інтелектуального, фізичного, морального,
естетичного, трудового) – головне завдання школи, а становлення індивідуальності
особистості – її головним результатом;
2) гуманістичні моделі передбачають створення
культурно-виховного середовища, у якому відбувається вільний вибір особистістю
способів творчої самореалізації, її саморозвиток у гармонії із собою і
суспільством;
3) кожна виховна система веде власний творчий пошук змісту, методів, форм і
засобів виховання; гуманістична
спрямованість передбачає свободу і творчість як вихованців, так і вихователів;
4) вихователь є наставником і другом дитини, він
постійно враховує її потреби, допомагає набути природності (доброї, вільної,
кмітливої), реалізувати можливості; підтримує кожного вихованця.
Любов є всемогутньою та
всеохоплюючою силою усього освітнього світу. Як нести любов дітям і кожній
Дитині, щоб вони приймали її та піддавалися її виховному впливові? Як вирощувати
в них взаємну любов до нас? Як виховувати любов до ближнього і до всього сущого?
Як удосконалювати своє мистецтво любити дітей і кожну Дитину? (Додатки 9, 4)
Це є загальною метою діяльності
педагогічного та учнівського колективу НВК. Мною складена і реалізується в НВК
Програма морального виховання для учнів 1-11 класів "Виховання серця".
(Додаток 2)
Виховна
система Згурівського НВК "Гімназія – загальноосвітня школа І ступеня» є
гуманістичною. (Додаток 3)
Структура
виховної роботи в ЗгурівськомуНВК така: діяльність адміністрації, робота
соціально-педагогічної служби, робота класоводів і класних керівників, робота
вчителів-предметників, співпраця з батьками, налагодження співпраці з
громадськими та державними установами.
Діяльність
адміністрації визначає такі функції: організаційні (створення та підтримка
життєдіяльності системи виховання, цілісності виховного процесу в школі);
контролюючі (контроль усіх ланок виховного процесу залежно від посадових обов"язків);
методичні (проведення методичної роботи в гімназії з педагогічними
працівниками); координуючі (взаємодія школи, сім"ї, суспільства).
Особливе
місце в діяльності адміністрації у виховній роботі займає особистий приклад.
Діяльність соціально-педагогічної
і
психологічної
служб
НВК
(соціальний педагог, педагог-організатор,
бібліотекар школи, медична сестра) спрямована на
вивчення та корекцію розвитку особистості учня в усіх сферах його
діяльності.
Метою
діяльності класоводів і класних керівників є забезпечення всебічного
гармонійного розвитку кожної особистості в умовах колективної творчої діяльності
учнів, організація виховної роботи з урахуванням вікових та
індивідуально-психологічних
особистостей учнів, їхніх нахилів,
інтересів, задатків,
готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості
учнівського колективу.
Учителі-предметники чітко з'ясовують
фактичний виховний потенціал уроку і враховують такі аспекти: інформативний,
трудовий, організаційний, соціальний, контрольний, матеріальний, психологічний,
методичний.
Співпраця з батьками передбачає форми і способи
діяльності, обумовлені цілями й задачами виховної роботи, традиціями навчального
закладу та класу, своєрідністю складу учнів та їхніх батьків, тенденціями
розвитку класного колективу, принципами взаємодії вчителів і батьків. Це сприяє
особистісному розвитку учнів шляхом гармонійного поєднання і взаємодії
гімназійного і сімейного виховання. (Додаток 6)
Особливе місце в діяльності
всіх
структурних підрозділів
займає
особистий приклад кожного дорослого.
Успіхам у
практичній педагогічній і творчій науково-педагогічній діяльності сприяє і
використання можливостей гуманної народної педагогічної мудрості у навчанні і
вихованні дітей. Учителі і батьки беруть все цінне і створюють умови для
гуманного виховання дітей, які століттями діяли в українських родинах. (Додаток
7)
Такі підходи
у роботі забезпечують високу ефективність і результативність позитивних змін у
навчально-виховному процесі. Про це свідчать результати вивчення рівня
вихованості учнів.
Моделюючи виховну роботу на діагностико-аналітичній
основі, впроваджую в навчально-виховний процес гуманістичні, особистісно
орієнтовані, проектні, інформаційні, інтерактивні, суґестивні, дослідницькі,
здоров'язберігаючі технології, колективну творчу діяльність, педагогіку
життєтворчості та успіху. У своїй діяльності доводиться виступати в ролі
адміністратора, педагога, наставника, старшого товариша. (Додатки 5, 10)
Одним із напрямів координаційної роботи з
гуманістичного виховання в НВК є учнівське самоврядування, що розширює діапазон
діяльності дорослих і дітей – членів єдиного колективу, можливості для
співдружності, творчого пошуку. Учнівське самоврядування реалізується через
Президентську республіку "Злагода". (Додаток 8) Дієвими є такі методи виховання:
методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю учнів із метою
формування їх поглядів і переконань (бесіда, лекція, диспут, позитивний
приклад); методи організації діяльності і формування досвіду суспільної
поведінки (педагогічна вимога, громадська думка, вправа, привчання, створення
виховних ситуацій); методи регулювання, корекції, стимулювання позитивної
поведінки і діяльності вихованців (змагання, заохочення).
На
першому
рівні, "Роби, як я", працюють 5-6 класи. Роль класного керівника ще залишається
ведучою, він ще сам переважно організовує і проводить заходи. Учні залишаються в
основному спостерігачами, але вже починають складатися мікрогрупи за інтересами
(дружба, навчання, місце проживання).
На другому рівні, "Придумуємо і виконуємо разом", працюють учні 7-8-х класів.
Тут відбувається сумісне планування, організація і аналіз справ. І не дивлячись
на те, що роль класного керівника ще залишається багато в чому пріоритетною, в
класному колективі вже чітко виділяються мікрогрупи по інтересах, а також
з'являються постійні лідери.
Робота ведеться із застосуванням загальновідомих методів "мозковий штурм",
тренінгових методик і ін. Це дає можливість проявити ініціативу, укріпити
самостійність, сформувати деякі навики самоврядування.
На третьому рівні, "Робимо самі, але можемо порадитися", працюють що учні 9-х
класів. На цьому рівні діти вже самі планують діяльність свого класного
колективу, вдаючись до допомоги класного керівника тільки в міру необхідності в
процесі підготовки або організації КТС.
І нарешті, на четвертому рівні, "Придумуємо, організовуємо, проводимо і
аналізуємо самі", працюють учні старшої ланки - 10-11-х класів. Самостійність
класного колективу тут досягає свого апогею.
Інноваційна
культура нашого НВК характеризується орієнтованістю на професійний розвиток
педагогічних працівників, яким притаманна солідарність у цінностях і поглядах,
на основі яких формується їхня поведінка.
У НВК створено чітку систему методичної роботи,
основними завданнями якої є підвищення професійної майстерності та загальної
культури вчителів, вивчення і впровадження в практику роботи досягнень
передового педагогічного досвіду, створення позитивного психологічного
мікроклімату в педагогічному, учнівському та батьківському колективах; забезпечення
індивідуальної підтримки морального розвитку особистості: духовне спілкування з
учнем, вивчення особистих якостей учня та динаміки їх розвитку, підтримка
позитивних тенденцій у моральному розвитку особистості, допомога у подоланні
негативних тенденцій морального розвитку особистості. (Додаток 9)Із метою
повноцінної реалізації гуманістичної системи виховання у Планах виховної роботи
класоводів, класних керівників є два розділи: "Індивідуальна підтримка
морального розвитку особистості" та "Пізнай себе». Розділ "Пізнай себе" включає
весь діагностико-корекційний інструментарій, що виявляє і спрямовує розвиток
особистості. (Додаток 9)
Досвід
впровадження гуманістичної системи виховання дає позитивні результати. 80
% учнів НВК за критеріями мають високий рівень вихованості, високий рівень
культури мають учителі, що сприяє інтерактивній організації навчально-виховної
діяльності закладу. (Додаток 10)
Щоб стати творцями гуманного освітнього світу, щоб наше
суб’єктивне освітнє поле було радісним для наших вихованців і учнів, нам
потрібно буде:
– прийняти до нашої свідомості
вимір духовності та мислити на його основі;
– облагороджувати свій характер,
витончувати своє ставлення до дітей і оточуючих;
– вирощувати в собі творче
терпіння;
– вдосконалювати мистецтво любити
дітей, любити ближнього, радіти всьому піднесеному і прекрасному;
– керуватися в розв’язанні
педагогічних завдань мудрістю;
– тягнутися до читання праць
класиків педагогіки.
1.
Закон України про загальну середню освіту//
Освіта України. – 1999. – 23 червня.
2.
Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ
ст.). – К.: МО України, 1994.
3.
Національна
стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 р.
4.
Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ Міністерства освіти і
науки, молоді та спорту України
31.10.2011 №1243
5.
Антонець М. В.О.Сухомлинський про оцінювання навчальних
досягнень учнів //Рідна школа. – 2001. – Жовтень. – С.11-13.
6.
Беленький
Г.И. Гуманизация учебно-воспитательного процесса школы
7.
Боришевський
М.Й. Гуманізм педагогічної системи В.О.Сухомлинського //Початкова школа. – 1995.
- № 10 -11.- С.4-8.
8.
Вишневський
О.І. Гуманізація шкільного життя //Рад. школа.- 1990.-
№1. – С. 41-46.
9.
Гончаренко
С.У. Український педагогічний словник. – К.:Либідь,1997. – 430с.
10.
Гончаренко Семен. Український педагогічний
словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
11.
Курлянд З.Н. Сутність процесу виховання. У кн.: Лекції
з педагогіки: Навчальний посібник. – Одеса: Південноукраїнський держ. пед. ін-т
ім. К.Д.Ушинського, 1999. – 192 с.
12.
Липова Л.,
Ренський С., Кушнір М. Технології індивідуалізованого навчання //Рідна школа. –
2001.- Серпень.- С.16-18.
13.
Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ.
пед. Вузов: В 2 кн. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2000. – Кн.2: Процес
воспитания. – 420 с.
14.
Рудаківська
С.В., Виговська О.І. Особистісно орієнтоване навчання.
//Педагогіка толерантності. – 2000. -
№4. - С.27-32.
15.
Стейнер Р.
Методика обучения и предпосылки воспитания.- М.: Парсифаль,1994. – 80с.
16.
Сухомлинский
В.А. Вибр. твори в 5т. – К.: Рад.школа, 1976. – Т 1. – 522с.
17.
Сухомлинський В.О. Вибр. твори в 5т. – К.: Рад. школа, 1976. – Т 2. – 554с.
18.
Сухомлинський В.О. Вибр. твори в 6т. – К.: Рад.школа, 1976-1977. – Т 6. – 536с.
19.
Харламов И.Ф. Педагогика: Учебник. – 5-е изд. – Минск:
Університэцкае, 1998. – 560 с.
20.
Якиманская
И.С. Разработка технологии личностно-ориентированного обучения // Вопросы
психологии. – 1995. – № 2.- С. 24-30.