Навчати цікаво - це навчати незвично
Як перетворити навчання на цікаве заняття? Поштовхом до пошуків у цьому напрямі в мене було дві причини: по-перше - шестирічні першокласники, навчання яких вимагає гнучкості у використанні форм уроків, по-друге - утрата суспільством цінності знань та освіти, розуміння того, що це є основою подальшого вдалого життя й добробуту
Опрацьовуючи педагогічну літературу, я виявила, що така сама проблема виникала в учителів ще в минулому столітті.
Нестандартний урок - таку назву отримало явище, що виникло як своєрідна реакція педагогічної практики 70-х років ХХ століття на втрату учнями інтересу до навчання. Первинне значення терміна - навчальне заняття, яке має нестандартну (невизначену) структуру. Учені пропонують багатоваріантну структуру уроку в початковій школі, а також уроки різних типів і специфічні форми їх проведення. Учитель вільно добирає форми уроку (звичайно, з огляду на його зміст, мету, вікові особливості учнів), широко застосовує відомі форми та придумує нові, що є виявом учительської творчості, однак треба пам'ятати, що захоплення формою може призвести до втрати змісту. На моє глибоке переконання, це все особливо актуально й нині.
Я думаю, що з минулого століття учні ще більше втратили інтерес до знань. Цьому сприяло ще й те, що в суспільстві міцно вкоренилась думка: «Знання, уміння, освіта - нуль, гроші - усе!». Хоча було б неправильним заперечувати, що розуміння пріоритетності освіти поволі повертається в наше суспільство, тому що всім організаціям хочеться мати справу не просто з дипломованими спеціалістами, а в першу чергу з компетентним персоналом. На додаток до цього не можна не зауважити, що теперішні школярі, з огляду на свої фізичні та фізіологічні особливості, потребують від нас, педагогів, особливої уваги, великого терпіння, уміння пояснити найпростіше, і це поряд із тим, що вони з легкістю оволодівають сучасними технологіями та складною технікою.
З огляду на все це, а також тому, що зростають темпи розвитку науки й обсяги нової інформації, ми повинні готувати активних, самостійних, здатних приймати рішення людей з розвиненими творчими здібностями. Мій особистий практичний досвід переконує в недостатній ефективності традиційного уроку для розв'язання названих вище проблем, тому я взяла за мету впровадження нових форм і методів навчання. Але я вважаю, що кидатися з однієї крайності в іншу було б нерозумно, тому, на мою думку, найкращим варіантом є поєднання традиційного уроку з нетрадиційними формами та методами. Адже ніхто не заперечуватиме, що основою шкільного навчання була, та ще довго буде триєдина система «Учитель-дошка-крейда», а додавши до цього нетрадиційні форми та методи, новітні технології, якраз отримується та унікальна формула, яка дозволить досягати найвищих результатів і виховати таких учнів, які задовольнятимуть у своїй більшості вимоги сучасного й майбутнього суспільства. Варто зазначити, що невід'ємною частиною нетрадиційного уроку є інтерактивні методи та технології навчання.
Класифікація нестандартних форм і методів проведення уроку дозволяє не тільки розуміти мету кожного окремого уроку, а й усвідомлювати важливість проведеного заняття як органічної ланки в ланцюжку даної теми, розділу, курсу, усього навчально-виховного процесу. Поряд із цим варто пам'ятати, що, готуючись до уроку будь-якого типу , треба дотримуватись таких правил:
- Залучати всі види пам'яті для осмисленого засвоєння теми уроку.
- Не повідомляти те, що діти можуть збагнути самі, лише підвести їх до цього.
- Розумно використовувати роздавальний матеріал та ігрові атрибути (не перевантажувати стіни класу наочністю - дивлячись на них, дитячі очі повинні відпочивати).
- Не грати заради самої гри, кожна гра повинна чогось навчати, мати пізнавальний і розвивальний ефект.
- Навчальним матеріалом впливати не тільки на розум, свідомість, а й на почуття, емоції дітей.
- Обов'язково робити поетапний підсумок уроку, щоб викликати почуття задоволення від досягнутого.
- Постійно стежити за тим, як дії вчителя впливають на здоров'я дітей.
Пропоную розглянути специфічні можливості кількох типів нестандартних уроків і деякі методичні аспекти їх проведення, а також детальніше зупинитись на тих, що були апробовані мною особисто.
Уроки-дискусії
Останніми роками триває пошук ефективних методів і прийомів навчання, завдяки яким пасивна позиція дитини має змінитись на активну. Такі уроки найкраще проводити після вивчення певної теми. Мета - поглиблення та систематизація знань. Передумовою вдалого уроку є обов'язковий підготовчий етап, на якому учням повідомляється тема диспуту, засідання, конференції. Учитель ознайомлює учнів з правилами культури спілкування. Вільний обмін думками під час таких уроків сприяє розвитку самостійного мислення дітей, учить їх принциповості, умінню аргументовано відстоювати свої думки, аналізувати виступи товаришів, висловлювати своє ставлення до вчинків персонажів прочитаних творів. До речі, починаючи з третього класу, ділитися своїми судженнями можна й у письмовій формі. Наприкінці уроку разом з учнями треба підбити підсумки, порекомендувати літературу з питань, що викликали особливий інтерес в учнів. Не варто також нав'язувати школярам свої оцінки, а, навпаки, заохочувати висловлення учнями своїх міркувань про те, що і чому їм подобається, а що ні. У 3-4-х класах такий урок може слугувати підсумком попередньої дослідницької роботи школярів за проектними технологіями.
Таким чином, уроки цього виду дають нагоду виявити різні позиції з певної проблеми та залучити учнів до активної роботи, сприяють розвитку пізнавальних інтересів, збагаченню лексичного запасу. Розвивають уміння висловлювати свої думки, розширюють досвід спілкування, формують уміння не тільки відповідати на запитання, а й запитувати і таким чином відділяти відоме від невідомого, визначати головне та другорядне, вибирати шляхи вирішення проблеми.
Як цікавий приклад такого уроку пропоную вашій увазі урок із предмета «Я і Україна. Довкілля», що був проведений мною у третьому класі при вивчені теми «Про державу» (підручник В. Р. Ільченко, К. Ж. Гуз, О. Г. Ільченко «Я і Україна. Довкілля» частина 2, 3 клас, с. 8). Тема такого уроку виникла спонтанно, коли мова зайшла про Державний прапор України, а конкретніше про його кольори. Між учнями виникла суперечка стосовно того, чому саме синьо-жовтий і яка історія добору кольорів нашого прапора. Виникли дві версії: перша - колір неба та пшеничного поля; друга - інші, невідомі поки що учням причини. Запропонувала учням на наступний урок підготувати інформацію у вигляді тез, яка би свідчила на користь кожної з версій. Було призначено групу експертів, яка повинна була, уважно вислухавши представників, підбити підсумки та вирішити суперечку. Також від кожної групи було по двоє виступаючих: доповідач і помічник. По завершенню доповідей було виголошено рішення, що було прийнято експертами, це рішення виносилось на суд класу. Групи підготували не просто тези, а й ілюстрації, малюнки, що свідчили на їх користь. Обов'язковою умовою було зазначення літератури, що була використана при підготовці до виступу.
Уроки-дослідження
Уроки-дослідження створюють умови для самостійної роботи учнів з опанування навчального матеріалу за рахунок розвитку інтелектуальних умінь, зокрема вміння працювати з інформацією, самостійно здобутою з різних джерел, давати її коротко й лаконічно або в розгорнутому вигляді. З досвіду можна сказати, що такі уроки мають певні особливості:
- спираючись на раніше здобуті знання, учні у процесі самостійної діяльності опановують нові;
- учні вчаться застосовувати ці знання за різних умов;
- молодші школярі займаються моделюванням і розв'язанням таких ситуацій, які потребують творчого підходу та відповідного емоційного стану.
Необхідно зауважити, що треба добирати такі завдання, які спонукали б до дії, заставили учнів самостійно знаходити рішення. Під час групових форм роботи учні обмінюються інформацією, учаться підпорядковувати власні завдання колективній справі, це привчає їх поважати думку інших, переживати не тільки успіхи, а й невдачі інших. Варто зазначити, що тільки відкриття зроблені власноручно, запам'ятовуються найкраще. Найбільша цінність уроків-досліджень у тому, що вони дають можливість поєднувати індивідуальні та групові форми роботи, дають можливості учням проявити себе з різних боків, згуртовують класний колектив, створюють атмосферу спокою, довіри, співпраці. Можна використовувати фрагмент такого уроку в комплексі із застосуванням проектних технологій у вигляді підсумкового уроку з теми.
ПРОЕКТ «ЦІКАВИЙ СВІТ РОСЛИН»
Тип проекту
Інформаційно-пошуковий, дослідницький; міжпредметний («Довкілля», читання, образотворче мистецтво); груповий.
Мета й завдання проекту
Дослідити умови, які впливають на ріст рослини; з'ясувати різноманітність рослинного світу; узагальнити знання учнів про будову та властивості рослин; розширити та поглибити знання учнів про рослини свого краю та їх значення для природи й життя людини; ознайомити з рослинами, занесеними до Червоної книги України; формувати навички пошукової діяльності на основі спільної праці; виховувати почуття відповідальності, любові й турботи про кожну рослинку.
Мотивація пізнавальної діяльності
Рослини багаті на поживні речовини та мають унікальні лікувальні властивості, їх призначення допомагати людям і тваринам, але щоб використати цей подарунок якнайкраще, треба розкрити всі секрети рослинного світу.
Механізм реалізації проекту
- Постановка проблеми.
- Визначення теми, мети та завдань проекту.
- Ознайомлення учнів зі змістом проекту та етапами його реалізації.
- Пошукова робота учнів.
- Проведення консультацій з оформлення, укладання змісту журналів.
- Презентація проекту.
Напрями реалізації проекту
- Об'єднання учнів у групи з урахуванням їхніх нахилів і здібностей.
Група «Практики»:
- висаджування цибулі;
- догляд за певними умовами;
- представлення результатів дослідження.
Група «Шукачі знань»:
- шукає інформацію про дивовижні рослини;
- створює журнал «Рослини-рекордсмени»;
- добирає малюнки, ілюстрації до журналу.
Група «Знавці»:
- підбирає інформацію про рослини-обереги;
- знайомить з особливостями народних повір'їв та обрядів;
- ознайомлює з лікарськими рослинами рідного краю;
- підбирає малюнки, ілюстрації, гербарний матеріал;
- створює журнал «Рослини-обереги».
Група «Дослідники»:
- досліджує сторінки Червоної книги України;
- збирає матеріал про рідкісні рослини нашого краю;
- створює журнал «Червона книга рідного краю».
Оцінювання та самооцінювання проекту
У вигляді підсумкового опитування (письмово) після презентації всіх доробків.
Результати діяльності
Збірка журналів «Цікавий світ рослин».
Уроки-звіти
Такі уроки проводяться переважно наприкінці семестру з метою перевірки знань, умінь і навичок учнів з кількох тем. Нове педагогічне мислення вимагає проведення уроків, у центрі яких перебуває окремий учень, група чи цілий клас. Ці уроки є найкращим прикладом особистісно зорієнтованого навчання. Програма уроків-звітів планується завчасно: обираються ведучі, журналісти, опоненти захисту, учена рада огляду знань. З метою формування в дітей навичок ставити запитання варто не забувати про уроки-інтерв'ю, уроки-захисти. Безумовний плюс таких уроків у тому, що вони не тільки сприяють повторенню вивченого, а й формують просвітницький інтерес - бажання навчити іншого, поділитись інформацією, продемонструвати свої вміння та знання.
Також уроки цієї групи розвивають артистизм, мислення, мовлення, уміння спілкуватись, виховують культуру поведінки. Це якраз той психологічний аспект молодшого школяра: «Подивіться на мене, я - найкращий, найрозумніший, я все можу!», який допомагає йому бути впевненим у собі, своїх силах і можливостях.
Як варіант такий урок-захист можна провести після вивчення теми «Тварини в довкіллі» у 3-му класі. Учням пропонується вибрати собі тварину, підготувати про неї найцікавішу інформацію, виготовити маску або костюм, дібрати загадки, пісні та презентувати себе як цю тварину.
Уроки-мандрівки
Однією з найцікавіших форм уроків є уроки-мандрівки, особливо для шестирічних першокласників. Особливість полягає в тому, що вони не обмежуються тільки класним приміщенням. Найкраще показує класифікацію таких уроків схема.
Чинна програма з курсу «Довкілля» передбачає обов'язкове проведення уроків-екскурсій на природу, а інші подані на схемі види треба обов'язково узгоджувати з тематичним плануванням, складаючи логічну послідовність зазначених занять за підручником, дидактичними та методичними посібниками.
Складовими компонентами уроку-мандрівки є:
- підготовка до уроку (тільки вчителя; учителя й учнів, у залежності від завдань і мети);
- проведення заняття;
- підбиття підсумків (форма роботи - на вибір учителя).
Можна проводити такий урок як вивчення нового матеріалу, тоді отримані знання закріплюються на наступних уроках. Ці уроки базуються на грі, створюють атмосферу невимушеного спілкування, стимулюють розвиток творчих здібностей у дітей, кмітливості, уяви.
Уроки серед природи «Погода сьогодні»
Мета: учитися застосовувати вивчений раніше теоретичний матеріал; виявляти та помічати ознаки осіннього дня, осінньої погоди; визначати вплив погоди на ритм життя рослин, тварин, людей; розвивати вміння правильно та красиво висловлювати свої думки; виховувати працьовитість і старанність.
Місце проведення: у залежності від погодних умов - класна кімната або шкільна територія; можливість комбінованого уроку ( 15-20 хв. - вулиця, решта - клас).
Обладнання: загадки, картки для словесної гри (по групах), таблиця спостережень (див. дод. до попереднього уроку, графа 2), завдання до дидактичної гри (для роботи в парах), підручник, навчальний зошит.
План уроку
- Привітання учнів з довкіллям. (Своєрідна перевірка домашнього завдання: кожна група повинна була підготувати по 3-4 загадки про одне з явищ природи. Наприклад: перша група - про дощ; друга група - про туман; третя група - про сніг і т. д.) Групи по черзі загадують свої загадки іншим.
- Повідомлення теми і мети уроку. Спостереження згаданих явищ у реальному часі.
- Актуалізація опорних знань. Усне опитування у вигляді бліц-турніру.
Перший рівень
- Тепло сьогодні чи холодно?
- День сонячний чи хмарний?
- Тиха чи вітряна погода?
- Ми можемо спостерігати сніг чи дощ?
Другий рівень
- Що таке погода?
- Що найбільше впливає на зміну погоди?
- Чи залежить погода від пори року? Чому?
- За допомогою чого ми можемо спостерігати вітер (саморобний прилад)?
Третій рівень
- Як впливає осіння погода на рослини?
- Які зміни відбуваються з тваринами з приходом осені?
- Чим зайняті люди восени?
- Що можна виміряти термометром?
4. Фізкультпауза у вигляді гри «Зроби як я»(див. додаток 1).
5. Робота в парах. Дидактична гра «З якого дерева який плід?»(Див. додаток 2. Перевіряє пара, що найшвидше виконала завдання, при потребі з доповненням та уточненням інших.)
6. Поділ класу на чотири групи. Дидактична гра «Добери слова» (див. додаток 3);
(Групи отримують картки із завданням. Час виконання обмежений. Перевіряємо, якщо потрібно, то учні пояснюють свій вибір.)
7. Опрацювання народних прикмет, складання передбачення погоди (зошит, с. 10 - завд. 2; підручник, с. 21 - завд. 6. Робота виконується в парах.).
8. Підсумок уроку проводиться у два етапи.
Етап 1 - заповнення таблиці спостережень за погодою, графа другого уроку, час обмежений (робота у групах; кожна група заповнює всі розділи; перевірка: одна група - один розділ на вибір).
Етап 2 - індивідуальне виконання завдання (зошит, с. 10 - завд. 1; перевірка з поясненням: один учень за вибором учителя).
9. Домашнє завдання диференційоване:
- намалювати осінній день;
- скласти казку «Про вередливу дівчинку Погоду».
Додаток 1
Рухлива гра « Зроби як я»
Ведучий імітує природні явища або те, що відбувається навкруги, а учні повторюють, одночасно називаючи явище чи дію, указуючи, чи має воно відношення до даної пори року (обов'язкова заміна ведучих, які невдало впорались із завданням).
Додаток 2
Уроки-сюжетні замальовки
До цих нестандартних уроків належать ті, що побудовані на конкретному театральному сюжеті, де діти виконують певні ролі. Саме до підготовки таких уроків найбільше залучаються батьки та самі діти. Така підготовка стимулює дітей і згуртовує їх, виховує повагу до своїх однокласників. Виконуючи ролі казкових героїв, учні вчаться правильно говорити, триматись перед аудиторією, самостійно відкривають для себе щось нове в давно відомому, роблять власні висновки, тобто всебічно розвиваються.
Прикладом такого уроку може слугувати підсумковий урок із читання у 3-му класі за розділом п'єси-казки (О. Савченко «Читанка», частина перша). В інсценізації цієї казки беруть участь усі учні групи, самостійно розподіляють ролі, готують маски, придумують рухи та виносять на суд глядачів (інша група - половина класу).
Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умов володіння вчителем методикою їх проведення та вмілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.
Додаток 3
Дидактична гра «Добери слова»
К-1
Завдання: з поданих слів вибери та підкресли ті, які найкраще характеризують даний предмет природи сьогоднішнього дня.
НЕБО
Голубе, прозоре, чисте, хмарне, ясне, дощове, брудне, вмите, сіре, осіннє, важке, сумне, веселе, засмучене, цікаве, посивіле.
К-2
Завдання: з поданих слів вибери та підкресли ті, які найкраще характеризують даний предмет природи сьогоднішнього дня.
СОНЦЕ
Жовте, бідне, яскраве, тепле, бліде, веселе, змучене, привітне, ласкаве, засмучене, радісне, усміхнене, пекуче, прощальне, осіннє, гаряче.
К-3
Завдання: з поданих слів вибери та підкресли ті, які найкраще характеризують даний предмет природи сьогоднішнього дня.
ВІТЕР
Теплий, лагідний, суворий, північний, холодний, сердитий, весняний, легкий, сильний, осінній, колючий, поривчастий, злий, добрий, грайливий, всюдисущий.
К-4
Завдання: з поданих слів вибери та підкресли ті, які найкраще характеризують даний предмет природи сьогоднішнього дня.
ХМАРИ
Легкі, прозорі, дощові, грозові, розлючені, важкі, сірі, снігові, ватні, маленькі, великі, самотні, швидкі, повільні, осінні, зимові.
* * *
Підсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновки, що застосування інтерактивних технологій та нетрадиційних форм роботи на уроках в умовах особистісно зорієнтованого навчання дає змогу:
- створювати навчальне середовище, що допомагає учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв'язне мовлення, критичне мислення, виявляти та реалізувати власні можливості; дозволяє реалізувати принцип наступності знань, формувати свої особисті рішення й думки, навчатися співпраці;
- урізноманітнювати форми та методи роботи, позбавлятися шаблонів, розширювати функції вчителя, ураховувати специфіку матеріалу та індивідуальні особливості кожного учня;
- учням брати безпосередню участь у навчальному процесі, обмінюватись інтелектуальними цінностями, порівнювати й узгоджувати різні точки зору на об'єкт, бути особистістю, але в колективі.
Поряд із цим варто зауважити, що ефективність нестандартних уроків забезпечується тільки за умови володіння вчителем методикою їх проведення та вмілого використання таких уроків у цілісній системі, а не тільки на випадок показового заняття, і обов'язково в поєднанні з традиційними формами роботи, адже: «Жодна велика перемога неможлива, якщо їй не передує мала перемога над самим собою» (Л. Леонов).
|
