Образотворча діяльність учнів початкових класів
Матеріали підготувала
заступник директора В.О.Висовень
2011-2012 н.р.
Виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційний чинник свідомості, естетичні ідеали особистості – первинні відносно інтелекту у формуванні духовних інтересів, ставлення до світу взагалі.
З-поміж інших видів мистецтва образотворче є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного ставлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність стає однією з найдоступніших і емоційно-захоплюючих форм творчості.
В аспекті радикального поліпшення емоційно-естетичного і духовно-морального виховання зазначена проблема диктує такий розподіл акцентів завдань у викладанні образотворчого мистецтва, серед яких виховні та художньо-розвивальні були б провідними стосовно навчальних. Саме вирішення художньо-розвивальних завдань формує рівень художньо-творчої свідомості особистості, що й визначає ступінь залучення її до глобальних культурогенних процесів.
Зміст програми ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полі культурності, системності, безперервності, інтегративності, єдності навчання і виховання.
Метою художнього виховання засобами образотворчого мистецтва є розвиток у дітей високих естетичних ідеалів на основі особистісно-ціннісного ставлення до реального світу та творів мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб і здібностей до творчої самореалізації у процесі художнього осмислення світу.
Відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти предмет «Образотворче мистецтво» реалізує змістову лінію візуального мистецтва на основі взаємодії з іншими видами мистецтв – художнього слова, музики, театру, хореографії, кіно, телебачення.
Головними завданнями курсу є:
формування
- особистісно-позитивного, художньо-естетичного ставлення до дійсності, здатності до не утилітарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки, потреби у спогляданні та милуванні з метою отримання естетичної насолоди від творів мистецтва та явищ навколишнього світу;
- потреб до самореалізації через продуктивну художню творчість, художньо-естетичне наповнення навколишнього середовища у відповідності до вікових можливостей;
- елементарних світоглядних орієнтацій та оцінних суджень, основ національної та громадянської свідомості;
- морально-естетичних та вольових якостей (працелюбності, художньо-естетичних смаків та інтересів, ініціативності, активності, самостійності, толерантності тощо);
розвиток
- почуттєво-емоційної сфери, здатності емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі та мистецтві;
- універсальних художньо-творчих якостей особистості: уяви, оригінального, нестереотипного (образного) мислення, спостережливості, зорової пам»яті та ін.;
- сенсорних здібностей (почуття кольору, форми, ритму, фактури поверхні);
забезпечення засвоєння учнями елементарних знань про
- образотворче мистецтво як засіб комунікації та специфічну, художньо-образну форму пізнання й відображення навколишнього світу, історію його розвитку, роль у житті людей;
- основи художньо-образної мови різних видів образотворчого мистецтва і виражальні можливості художніх технік;
сприяння формуванню в учнів елементарних умінь та навичок
- аналізувати та інтерпретувати відповідно до вікових можливостей твори різних видів вітчизняного та зарубіжного образотворчого мистецтва;
- висловлювати особистісне ставлення до виявів естетичного в житті та мистецтві, використовуючи термінологію, зумовлену змістом програми;
- самостійної художньо-творчої роботи з пам»яті, за уявою, на підставі вражень від натури;
- виражати власні почуття, емоції та думки мовою художнього образу, використовуючи на рівні, відповідному віку, засоби художньої виразності, художні техніки та матеріали.
Умовою успішної реалізації завдань програми є:
- залучення учнів до розуміння змісту та сутності мистецтва шляхом особистісно-емоційного сприйняття художньої інформації;
- керування художньо-творчим розвитком учнів з урахуванням вікових, індивідуальних, національних, культурних, регіональних особливостей і традицій;
- навчання учнів мови мистецтва і формування навичок практичної роботи винятково в художньо-образному ключі;
- забезпечення задоволення від художньої праці шляхом зацікавлення нею;
- організація уроків за законами мистецтва (нестереотипність, структурна різноманітність, створення відповідного до теми уроку емоційного настрою, залучення учнів до співпереживання тощо).
Програма передбачає такі основні види художньої діяльності учнів на уроках: а)сприймання, б)практична художня діяльність (творча, репродуктивно-творча).
Сприймання включає в себе два взаємопов»язаних види діяльності.
- Естетичне сприймання дійсності. Передбачає формування вміння бачити, емоційно відгукуватися та усвідомлювати красу, естетичні якості різноманітних явищ і об»єктів навколишнього світу.
- Сприймання мистецтва. Передбачає формування навичок сприймання, оцінки та інтерпретації художнього образу у творах мистецтва (не лише образотворчого, а й інших), здатності до співпереживання (емпатії), здійснюється на матеріалів шедеврів національного та світового образотворчого мистецтва.
Практична художня діяльність у початковій школі (особливо у 1 та 2 класах) має пропедевтичний характер і передбачає введення широкого спектру художніх технік та матеріалів, включає роботу на площині і в об»ємі, з пам»яті, за уявою, за зразком. У практичній діяльності дітей має переважати імпровізаційний стиль (близький до роботи народних майстрів), що узгоджується з імпрвізаційною природою і емоційним характером дитячої творчості. Такий підхід диктує виконання художньої роботи без попереднього контуру олівцем.
Формування художньої компетентності учнів відбувається у процесі засвоєння основ образотворчої грамоти, які у програмі об»єднаються у такі групи навчальних завдань: лінія, колір, форма, об»єм, простір, композиція, основні художні техніки та матеріали.
Програмою не передбачаються окремі уроки тематичного оцінювання. Оцінка за тему повинна враховувати позитивні зрушення (від уроку до уроку) у ставленні учнів до образотворчої діяльності, прагненні до спілкування з приводу мистецтва та якість виконаних художньо-творчих робіт: малюнка, аплікації, виробів із глини, паперу тощо, за основу якісної оцінки яких береться виразність, наявні естетичні характеристики і ступінь реалізації поставлених завдань.
Структура програми базується на засадах особистісно орієнтованого навчання і побудована за принципом спіралеподібного вивчення навчального матеріалу. Це дає можливість розглядати його з різних позицій, повторюючи щоразу на складнішому рівні, формувати навички практичної роботи, здійснювати корекційну роботу.
|