На шляху до гармонії розуму і серця
Школа – вічне вогнище краси. У спогадах кожного вона зберігається як краса дитинства, світу, думки, мудрості, пізнання. Школа – своєрідний оберіг, теплий і затишний дім, в який хочеться повертатися знову і знову.
Калейдоскоп десятиріччя гімназії – калейдоскоп поколінь. Годинник гімназії відлічує час уроками, змінюються методики і підручники, на зміну рахівниці прийшов комп»ютер. А дзвоник так само кожен ранок кличе нас у гімназію. Кожен, хто обрав непросту професію служіння Учневі, мріє працювати в хорошій школі. У хорошій школі чисто, затишно, комфортно та психологічно безпечно як учневі, так і вчителю. У хорошій школі учні – виховані та розумні, батьки – коректні, а вчителі – професійно компетентні та відповідальні. У хорошій школі адміністрація кваліфікована, організована, не амбіційна. Такою хорошою школою є Згурівська гімназія.
У центрі навчально-виховного процесу стоїть дитина як головна мета діяльності педагогічного колективу. Учні поспішають щодня до гімназії, яка стала для них Храмом знань і вічних істин: Добра, Краси, Духовності.
А для нас, учителів? Вона стала нашою любов»ю до життя і людини, вірою у велику місію та призначення вчителя – забезпечити гідне майбутнє сьогоднішнім учням, надією на здійснення освітянських реформ, які допоможуть вивести освіту на європейський рівень.
Золотий фонд є в кожної держави – у золоті, валюті, корисних копалинах, цінних паперах. «Золотий фонд» школи» - це її учні та вчителі. Гордістю гімназії є високий якісний склад педагогічних працівників (основних і сумісників): «учителів-методистів» - 8, «старших учителів» - 6, «спеціалістів вищої категорії» - 18, «спеціалістів І категорії» - 1, «спеціалістів ІІ категорії – 1, «спеціалістів» - 4 молоді вчителі, нагороджених нагрудним знаком « Відмінник освіти України» - 8. Бойко В.А., учитель фізики, нагороджений Нагрудним знаком «Антон Макаренко», Макаревич О.А., учитель географії, нагороджений нагрудним знаком «Василь Сухомлинський». Майже щороку вчителі гімназії мають вагомі успіхи у І і ІІ етапах Всеукраїнського конкурсу педагогічної майстерності «Учитель року». Першою в історії гімназії успішною учасницею цього конкурсу була вчитель-методист, учителька музики та образотворчого мистецтва Олійник Людмила Василівна.
Концепція освіти в гімназії – не зупинятися на здобутку на рівні, досягнутому учнем, а орієнтуватися на завтрашній день розвитку і саморозвитку, забезпечувати високу якість освіти і виховання учнів гімназії, що є запорукою майбутньої конкурентоспроможної, успішної особистості, впроваджувати у діяльність технології індивідуально-орієнтованого навчання, метою якого на всіх етапах навчання має стати не нагромадження знань і вмінь, а постійне збагачення учнів досвідом творчості, формування механізму самоорганізації та самореалізації особистості кожного гімназиста. Із метою, щоб освітні зміни мали успіх, кожний учитель гімназії став реформатором особистого щоденного навчального досвіду.
А дирекція гімназії дбає про високий рівень розвитку професійно важливих якостей і теоретичної підготовки, лідерських рис, новаторського підходу до професійної діяльності, високий рівень готовності до самоосвіти, постійний процес самовдосконалення. І ми з гордістю можемо сказати: ми пишаємося своєю історією, своїми випускниками, вчителями, тим, що сьогодні святкуємо свій ювілей.
Школа це не тільки стіни. Насамперед, це – дух, пам»ять, традиції, наступність поколінь. Це ті, хто щодня переступають поріг, сіючи зерна доброго, розумного і вічного, і вчителі-ветерани, для яких найвища нагорода в житті – успіхи колишніх вихованців, їхні щирі слова подяки, і ті, кого вже немає сьогодні, але завжди живуть вони у пам»яті учнів, колег.
У гімназії розроблені і постійно використовуються різні форми співпраці з батьками, програма педагогічної просвіти гнучка і доповнюється залежно від конкретних умов її реалізації. Сьогодні неможливо уявити пошукову, дослідницьку роботу учнівських колективів і вчителів без участі батьків.
Орієнтовна схема повного аналізу навчального заняття
I. Аналіз мети заняття
Питання до аналізу
- Правильність і обґрунтованість мети заняття з урахуванням:
а) програмних вимог;
б) змісту матеріалу;
в) необхідного рівня досягнень учнів;
г) місце заняття в системі занять з даної теми;
д) підготовленість класу
- Можливості самого вчителя
- Прогнози на кінцевий результат навчання
- Форми і методи доведення мети до учнів. Цілеспрямованість цих форм і методів
- Ступінь досягнення поставленої мети
II. Аналіз структури і організації навчального заняття
Питання до аналізу
- Відповідність структури заняття його меті й темі
- Логічна послідовність і взаємозв'язок етапів заняття
- Раціональний розподіл часу по етапах
- Раціональність використання обладнання кабінету
- Наукова організація вчителя і учнів
- Організація початку і кінця заняття
- Оптимальний темп ведення заняття
- Наявність плану і ступінь його виконання
III. Аналіз змісту заняття
Питання до аналізу
- Відповідність змісту заняття вимогам стандарту
- Логічність
- Доступність (чи відповідає рівень складності викладу матеріалу учителем рівню розуміння учнями)
- Науковість (чи відповідає рівень складності викладу матеріалу вчителем рівню складності викладу змісту в підручнику)
- Виділення провідних ідей з даної теми
- Зв'язок змісту заняття з життям, професійна направленість матеріалу
- Зв'язок змісту заняття із запитами та інтересами учнів
- Формування самостійного мислення, активної навчальної діяльності, пізнавальних інтересів учнів засобами самого матеріалу
IV. Аналіз роботи учнів на занятті
Питання до аналізу
- Актуальність і працездатність учнів на різних етапах заняття
- Зацікавленість до теми чи до заняття
- Чи володіють учні раціональними прийомами роботи. Культура праці на заняттях
- Виконання учнями єдиних вимог (чи є вимоги вчителя до учнів під час вивчення предмета, як вони виражені, чи є дані вимоги єдиним для всіх предметників школи)
- Наявність навичок самоконтролю
- Рівень учнівських досягнень (глибина, усвідомленість знань, вміння виділити головне, застосовувати знання і вміння в різних ситуаціях)
- Вміння самостійно здобувати знання, самостійність суджень
- Реакція на вчителя
V. Аналіз домашнього завдання
Питання до аналізу
- Методи і прийоми перевірки домашнього завдання
- Мотивація домашнього завдання на даному занятті, його мета і усвідомленість її учнями
- Об'єм домашнього завдання
- Характер домашнього завдання (тренувальний, творчий, закріпляючий, розвиваючий, диференційований)
- Методика заданого завдання додому, інструктаж
- Результат домашнього завдання (чи ставить учитель перед собою питання: "Для чого я задаю учням домашнє завдання?")
VI. Аналіз методики проведення заняття (діяльність учителя)
- Правильність відбору методів, прийомів і засобів навчання з урахуванням:
а) теми;
б) мети;
в) можливостей класу;
г) можливостей самого вчителя;
д) навчально-матеріальна база
- Різноманітність методів і прийомів, які застосовуються на занятті
- Формування в учнів нових понять (як учитель визначив нові поняття для даної теми і як визначити, чи є дані поняття для учнів дійсно новими)
- Актуалізація знань
- Засвоєння нового матеріалу
- Використання засобів навчання (наочних посібників, ТСО, особистісних особливостей засвоєння)
- Організація учителем самостійної роботи учнів (характер тренувальних занять, види самостійних робіт, ступінь складності, варіативність, індивідуальний підхід до знань, інструктаж)
- Педагогічна техніка вчителя: темп мовлення, дикція, емоційність викладу думок, точність використання спеціальної термінології, вміння в міжособистісному спілкування, прийоми впливу на учнів
VII. Оцінка санітарно-гігієнічних умов заняття
Питання до аналізу
- Класна дошка (форма, колір, чистота, відповідність роботи з крейдою, для закріплення наочності)
- Відповідність меблів віковим особливостям учнів
- Рівень освітлення, чистота приміщення
- Розміщення учнів в навчальній аудиторії з урахуванням їх особливостей здоров'я
- Прийом і методи роботи над поставою учнів
- Режим провітрювання, проведення фізкультхвилинок, фрагментів релаксації, елементів аутотренінга
- Застосування наочності, яка відповідає нормам (величина букв, їх колір, чіткість написання)
- Дотримання правил охорони праці і техніки безпеки на відповідних заняттях
VIII. Психологічний аналіз заняття (проводиться зі шкільним психологом або при наявності відповідної освіти)
Питання до аналізу
- Психологічний стан учнів перед початком заняття, зібраності (настрій і його причини
- Розвиток уваги, прийоми привертання уваги, випадки відволікання уваги і його причини
- Розвиток і тренування пам'яті учнів, організація основних процесів пам'яті -запам'ятовування, збереження і відтворення сприймання
- Розвиток мислення учнів: створення проблемних ситуацій, використання завдань, аналізу, синтезу, узагальнення, конкретизації
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ТЕМАТИЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ
Тематичне оцінювання — це засіб контролю навчальних досягнень учнів, визначення рівня його компетенцій з певної теми предметного курсу.
Функції тематичного оцінювання:
— контрольна;
— навчальна, тому що під час проведення тематичного оцінювання відбувається подальше поглиблення й систематизація знань учнів;
— підготовка до тематичного оцінювання та його чітко організоване відповідальне проведення — найважливіший мотиваційний чин-
ник, який спонукає учнів до міцного засвоєння необхідних знань, умінь, навичок;
— тематичне оцінювання виконує функцію психологічного тренінгу, сприяє розвитку в учнів важливих особистісних якостей: волі, цілеспрямованості, витримки тощо;
— розвивальна функція;
— виховна функція.
Усі функції тематичного оцінювання тісно пов'язані між собою. Тому їх комплексна реалізація, без сумніву, призводить до розвитку особистості учнів, виховання в них важливих соціальних якостей.
Технологія підготовки тематичного оцінювання
Для чіткішого уявлення про підготовку учнів до тематичного оцінювання необхідно виділити такі його форми: поточне оціню-
вання (або проміжне) і підсумкове оцінювання за тему.
Також підготовку до тематичного оцінювання слід здійснювати у двох напрямах: організаційному і психолого-педагогічному.
Поточне (проміжне) оцінювання охоплює певну логічно скомпоновану частину навчальної теми. Наприклад, у 5-му класі під час вивчення великої теми «Десяткові дроби» її доцільно розбити на такі підтеми: «Поняття про десятковий дріб», «Додавання і віднімання десяткових.дробів», «Множення і ділення десяткових дробів», «Середнє арифметичне. Дії з десятковими дробами», «Відсоток — вид десяткового дробу. Задачі на відсотки».
Тематичне оцінювання являє собою цілісний контроль знань з певного блоку предметного курсу. Проводиться наприкінці вивченої теми.
Види підготовки до поточного і тематичного оцінювання.
1. Організаційна підготовка до оцінювання включає:
— складання графіка тематичного оцінювання;
— дату тематичних і проміжних оцінювань записують учителі-предметники в календарному плані й затверджує адміністрація;
— тематичне оцінювання здійснюють після закінчення великої теми або об'єднуючи декілька малих тем;
— під час затвердження календарного планування заступник директора стежить за раціональним плануванням тематичних оцінювань;
— учитель заздалегідь планує перелік питань і завдань до тематичного і проміжного оцінювання на підставі навчальних програм, перелічених у них вимог до навчальних досягнень учнів;
— учитель ознайомлює учнів з цими питаннями і завданнями на початку вивчення теми.
2 Психолого-педагогічна підготовка до тематичних і проміжних оцінювань — це передусім робота вчителя з якісної підготовки учнів до них, досягнення учнями високих навчальних результатів:
— на початку вивчення предметного курсу вчитель доброзичливо, детально і чітко роз'яснює учням особливості свого предмета, рівень вимог до ЗУН; ознайомлює їх з строками проведення проміжних І тематичних оцінювань;
— під час доведення учням обсягу вимог до ТО (питання, типи вправ, задач тощо) вчитель так організовує пізнавальний процес, щоб усі учні були готові до ТО. Передусім — це ефективна навчальна робота вчителя в системі: урок—домашнє завдання—додаткові індивідуальні заняття, використання можливостей навчального предмета.
Під час психолого-педагогічної підготовки до тематичного оцінювання вчитель вирішує три важливі завдання:
1. Формування в учнів стійкої мотивації досягнень, намагання якомога успішніше здати ТО.
2. Забезпечення учнів необхідними для успішної здачі тематичного оцінювання знаннями, вміннями і навичками, а також можливостями їх отримання.
Тут передусім слід розуміти
індивідуальну роботу з учнями, які досягли початкового рівня навчальних досягнень на додаткових індивідуальних заняттях, відпрацювання пропущених занять, оцінок 1, 2, 3 бали, виконання пропущених практичних, лабораторних, інших видів письмових робіт. Учитель має змогу використати всі можливості 12-бальної системи щоб підвести учнів до тематичного оцінювання.
3. Формування в учнів почуття психологічної захищеності перед тематичним оцінюванням — упевненості в собі, в своїх знаннях, упевненості в доброзичливій, але справедливій вимогливості вчителя.
Учителю слід уникати двох можливих крайнощів: по-перше — намагання перекласти відповідальність на учнів, залишаючи 70—80 % дітей на повторне тематичне оцінювання (коли вчитель ставить перед учнями надто високі вимоги, але нічого не робить для їх реалізації); по-друге — намагання сфальсифікувати результати тематичного оцінювання, тобто показати гарні підсумкові бали за низького рівня навчальних досягнень.
Слід пам'ятати, що результативність, якість, психологічна атмосфера кожного тематичного оцінювання є прекрасним показником професіоналізму вчителя.
Професійні якості вчителів, учні яких мають високі результати:
— знання свого предмета;
— уміння вчити;
— вимогливість;
— справедливість;
— контактність у спілкуванні з учнями;
— позитивне ставлення до дітей;
— кропітка, турботлива стосовно учнів робота вчителя з організаційної та психолого-педагогічної підготовки до тематичних оцінювань.
Проведення тематичного оцінювання
Форму і методику проведення тематичного оцінювання вчитель визначає, виходячи з особливостей свого предмета, вікових, індивідуальних і психологічних особливостей учнів.
Можна рекомендувати наступне:
• зміст матеріалу, винесений на ТО, розбити на 4—6 запитань з таким розрахунком, щоб добре підготовлений учень міг відповісти на кожне з них протягом 5—7 хвилин;
• з предметів, під час вивчення яких велике значення мають практичні навички (грамотного письма, розв'язування задач, робота з лабораторним обладнанням, картографічним матеріалом тощо), в питання тематичного оцінювання обов'язково вводити контроль теоретичних знань контроль сформованості практичних умінь І навичок;
• обов'язково вказувати кількість балів, якою буде оцінено правильну відповідь на кожне запитання;
• вчитель має використовувати прийоми, які стимулюють якісну роботу учнів та інтенсифікують процес їх навчання протягом всієї теми;
• слід практикувати автоматичне зарахування тематичного оцінювання для учнів, які встигають на високому і достатньому рівні;
• учнів, яким автоматично зараховано ТО, вчитель може залучати помічниками в проведенні тематичного оцінювання;
• проміжне оцінювання вчитель планує в різних формах: контрольні, самостійні, практичні роботи, тестування, усне та письмове опитування тощо;
• підсумки тематичного оцінювання вчитель фіксує в класному журналі під датою проведення у вигляді письмової роботи на уроці або в окремій колонці, поруч залишається порожня клітинка для повторного оцінювання;
• учень, який прагне підвищити свій бал під час тематичного оцінювання, може це зробити протягом тижня на наступних уроках або на додатковому індивідуальному занятті;
• учні, відсутні під час проведення тематичного оцінювання, так само здають його протягом тижня на наступних уроках або на ДІЗ;
• семестрові оцінки виставляють на підставі тематичних атестацій;
- учні, не згодні з семестровою оцінкою, протягом 10 днів можуть перездати матеріал;
- річні бали виставляють на підставі семестрових за результатом максимально досягнутого учнями рівня.
Вимоги до сучасного уроку
- Урок спрямований на високі кінцеві результати, на підвищення рівня якості й ефективності навчання, на всебічний розвиток особистості.
- Урок – відносно самостійна ланка у системі навчання.
- Урок будується як цілісна система взаємодії учителя і учнів на основі співробітництва.
- Урок будується на основі: програмних вимог, урахування можливостей учнів, урахування можливостей учителя, його творчого потенціалу.
- Кожен урок має таке дидактичне призначення: засвоєння нових знань, формування умінь і навичок, контроль і оцінювання знань та ін.
- На уроці комплексно розв”язуються завдання освіти, виховання і розвитку.
- Урок має раціональну структуру.
- Зміст навчального матеріалу відповідає основним принципам (науковість, зв”язок з життям, системність, наступність)
- Застосовуються різноманітні форми проведення уроку.
- Використовуються нестандартні форми проведення уроку.
- Здійснюються диференціація й індивідуалізація навчання.
- Забезпечуються міжпредметні зв’язки.
- Учитель розвиває навчальну, пізнавальну діяльність учнів і керує нею, здійснюючи стимулювання, організацію, контроль, оцінювання діяльності, озброює учнів прийомами самостійної роботи, формує навички самоконтролю.
- Для проведення уроку створені необхідні умови: матеріальні, морально-психологічні, гігієнічні, естетичні.
- Урок проводиться за планом — творчим робочим документом учителя.
- Проводячи урок за планом, учитель готовий переструктуру-вати його в разі потреби.
- Висока результативність уроку.
- Учитель самоаналізує проведення і результати уроку.
|