Згурівський НВК «Гімназія – школа І ступеня»
Педагогічні читання з нагоди
95-річчя від дня народження В.О.Сухомлинського
«Гаряче серце, до останнього подиху віддане дітям»
2013-2014 н.р.
Орієнтовна тематика виступів:
1.Навчання – частка духовного життя
2.Дайте дитині радість розумової праці, радість успіху в навчанні
3.Ми слухаємо музику природи. Кожна дитина – художник
5.Ти живеш серед людей, мій сину
6.Як ми вчилися читати і писати
7.Наш колектив – дружна сім»я
8.Тисяча задач із живого задачника
9.Біля джерел життєвого ідеалу
10.Два джерела виховання в дитинстві і отроцтві
11.Суперечності отроцтва
12.Єдність педагогічних поглядів і переконань учителів
13.В.О.Сухомлинський у діалозі з сучасністю: культурологічні виміри шкільної й педагогічної освіти
Орієнтовна тематика батьківських зборів
з нагоди 95-річчя від дня народження В.О.Сухомлинського та з метою реалізації гуманістичної системи виховання Згурівського НВК «Гімназія – школа І ступеня»
1.Пам»ятайте, батьки! Серце дитини відкрите для добра
2.Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші ті люди, хто прожив своє життя, дбаючи про інших
3.Справжня мудрість вихователя – батька, матері, педагога – в умінні дати дитині щастя
4.В любові до дітей розвивається найвища людська якість – почуття власної гідності
5.Якщо ти в дитинстві не навчився бачити в очах матері її длушу, ти на все життя залишишся моральним калікою
6.В дитинстві і в ранній юності ти береш у борг – у батька, матері, у суспільства – пам»ятай про це завжди
7.Життя – не прогулянка, не забава, а важка праця
8.Людина – творець всього прекрасного в світі
9.Людина повинна залишати по собі на землі добрий слід
10.Він живе у доброті справ своїх, в серцях своїх вихованців
11.Гаряче серце до останнього подиху віддане дітям
12.Виховання почуттів
13.Батьківська педагогіка
14.Як любити дітей
15.Праця – основа всебічного розвитку людини
16.Виховання і самовиховання
17.Педагогіка серця
18.Людина – найвища цінність
19.Ми продовжуємо себе в дітях
Педагогічні читання
« В.О. Сухомлинський: п’ять поглядів на проблему свободи і
відповідальності в контексті громадянського виховання».
МЕТА:
- підвищення науково – методичного рівня професійної компетентності педагогів;
- залучення педагогічних працівників до вивчення та аналізу педагогічних та філософських поглядів В.Сухомлинського;
- забезпечення обміну професійним досвідом щодо використання ідей педагогіки В.О.Сухомлинського;
- залучення молодих спеціалістів до процесу вивчення, обговорення та аналізу філософських аспектів педагогічної спадщини В. Сухомлинського
Відповідальні за проведення педагогічних читань: директор школи Сенченко О.Б., заступник директора з НВР Жильцова О.С.
Учасники читань: педагогічні працівники школи
Обладнання: виставка книг В.О.Сухомлинського, доповіді, виставка малюнків «Я - громадянин України», фільм «Школа Василя Сухомлинського»
Хід педагогічних читань
І. Організаційна частина
1. Привітання
2. Повідомлення про порядок проведення педагогічних читань
ІІ. Основна частина
- Виступ заступника директора з НВР з теми « Громадянське виховання: погляд на проблему через творчість В.О.Сухомлинського»
- Перегляд фільму «Школа Василя Сухомлинського»
- Виступ творчої групи « Громадянське виховання дітей в сім’ї у науковому доробку В.О Сухомлинського»
- Виступ вчителя початкової школи « В.О.Сухомлинський про свободу і відповідальність у вихованні всебічно розвиненої особистості»
- Демонстрація фрагментів уроків у контексті громадянського виховання
- Виступ вчителя мистецтва « Формування елементів громадянської культури засобами малювання»
- Демонстрація малюнків « Я – громадянин України»
- Виступ вчителя трудового навчання « Система трудового виховання В.О.Сухомлинського – запорука вільного і свобідного вибору школярами життєвого шляху»
- Виступ керівника ШПНМК початкових класів « Відповідальність особистості перед колективом»
- Виступ вчителя іноземної мови « Вплив знань іноземної мови на процес формування громадянськості в учнів ( з погляду В.О Сухомлинського)
ІІІ. Заключна частина
- Робота творчих груп
- Створення « Азбуки думок В.О.Сухомлинського»
- Підведення підсумків
- Виступ заступника директора з НВР
« Громадянське виховання: погляд на проблему через творчість В.О.Сухомлинського»
Як свідчить історичний досвід, без держави немає нації, немає мови, йдуть у небуття культура, історія, традиції. Щб зберегти державу, а втому числі і націю, слід актуалізувати проблему громадянського виховання. З погляду не це, громадянське виховання є могутнім стимулом у боротьбі за розбудову нової незалежної України, духовне оновлення суспільства, формування високої етики міжнаціональних стосунків.
Про актуальність цієї проблеми свідчить ціла низка державних документів, розроблених науковцями та науково – дослідницькими колективами. Серед них – Державна національна програма «Освіта» ( Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти, Концепція національного виховання, Концепція громадського виховання особистості в умовах розвитку української державності.
Громадянськості та громадянському вихованню значну увагу приділяли й українські мислителі: М. Драгоманов, М. Костомаров, П. Куліш, С.Русова¸ Т. Шевченко.
Ідея громадянського виховання у радянський період поступово ніби сама собою усувалась із педагогічної теорії та практики. Винятком, як на той час, можна вважати книгу В. Сухомлинського «Народження громадянина», у якій подається така система роботи педагога – вихователя, яка б оптимально впливала на громадський розвиток особистості.
На думку Василя Олександровича, патріотизм – суспільно – психологічне і моральне почуття, яке включає відданість і любов до своєї Батьківщини, до свого народу, до захисту її від ворогів. Патріотизм як одна з яскравих емоційних якостей людини має моральне значення, оскільки проявляється у її громадянській позицій , у пам’яті й прихильності до традицій своїх батьків.
Він вважає, що громадянське виховання покликане виховувати у молодої людини високі моральні ідеали, почуття любові до своєї Батьківщини, потребу служінні їй. Воно орієнтоване на формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, людини зі шляхетними особистісними якостями і рисами характеру, світоглядом і способом мислення, прочуттями та поведінкою, спрямованими на саморозвиток.
В.О.Сухомлинський був переконаний ¸ що критерієм і результатом громадянського виховання є громадянськість особистості, складовими якої є моральна, політична та правова культура прочуття власної гідності, внутрішньої свободи і водночас вболівання за суспільні ідеали, за пріоритети держави, благо свого народу і його дружні взаємини у світовому співавторстві. Під громадянськістю він розумів духовно - моральну цінність, світоглядну і психологічну характеристику особистості, що визначають її обов’язок і відповідальність перед співвітчизниками, батьківщиною.
Ставлення громадянина відбувається з дитинства. Саме у цей період у дитини закладаються основи майбутньої свідомості, характеру поведінки, формуються паростки українця. Підростаючи, дитина вбирає в міру свого розуміння те, чим живе сім’я, родина, народ України, поступово вона формується як член суспільства, як громадянин.
З цього приводу, видатний український педагог писав: « Домогтися того, об вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє і майбутнє Вітчизни, - одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривом у дитячі роки. Громадянські думки , почуття, тривоги, громадянський обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності. Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме виявити себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства»
У своїй книзі «Народження громадянина» подає таку систему роботи педагога – вихователя, яка б оптимально впливала на громадянський розвиток особистостей підростаючого покоління. В. Сухомлинський вважав, що класний керівник як вихователь повинен прагнути, щоб у учнів загострювалося громадянське бачення світу. На думку автора, від вихователя вирішальною мірою залежить те, як бачить світ підліток, що його хвилює, дивує, турбує, зворушує. Василь Олександрович пропонував практикувати у своїй виховній діяльності розповіді про світ, як називав уроками громадянського бачення світу. Адже, як зазначає педагог, громадянське бачення світу – це жива плоть і кров моральності..
Дуже важливо , на думку Василя Олександровича, щоб сферою утвердження й вираження чистих, високих почуттів було багате, благородне емоційне життя, особисте ставлення людини до значних соціальних , суспільно – політичних явищ.
Потрібно прагнути, об вихованці бачили світ навколо себе і самих себе очима громадянина. В.Сухомлинський давав наступні настанови підростаючому поколінню:
- Ви живите серед людей . Кожен ваш вчинок , кожне ваше бажання позначається на людях. Подумайте, чи не завдаєте ви зла, роблячи приємне собі.
- Ви користуєтесь благами, створеними іншими людьми, Люди дають вам щастя дитинства, отроцтва і юності. Платіть їм за це добром.
- Почуття вдячності людям – це рідна сестра почуттів відповідальності, обов’язку, громадянської гідності.
- Усі блага й радощі життя створюються працею і тільки працею. Праця – це основа на якій повинна утверджуватись повага до самого себе, основа того, щоб наші підлітки завжди мали перед собою певну громадянську мету, долала труднощі.
В.Сухомлинський вбачав важливе завдання школи у вихованні громадянської непримиренності. Він вважав виховним началом всієї виховної роботи те, щоб кожен учень був для кожного з нас передусім людською особистістю, гідної великої поваги. Педагог говорив : » Знайдіть таку форму духовного спілкування, щоб вихованець зрозумів, кого поважає в ньому…»
Почуття громадянського обов’язку ¸вважав В.Сухомлинський , народжується з елементарної моральної звички, яка в умовах правильного виховання міцно утверджується в людській душі, звички приходити людині на допомогу незалежно від того, просить про це чи ні.
У демократичному суспільстві громадянськість розуміється як сукупність складних багатовимірних особистісних якостей, з – поміж яких вирізняються: громадянські чесноти, громадянські знання та готовність брати участь в соціально - політичному житті країни У сучасному розумінні до громадянських чеснот обов’язково додається повага до прав і свобод людини, відповідальність, відкритість та критичне мислення, толерантність.
На основі цих якостей може починатися формування такого важливого компонента громадянськості, як готовність брати участь у соціально – політичному житті країни, усвідомлення, що покращання повсякденного життя залежить від самих громадян та їх прагнення впливати на прийняття рішень на різних рівнях влади ( від всеукраїнського до місцевого, від локальної громади до школи) Громадянська участь – необхідна умова становлення розвинутої демократії в країні.
На жаль , сьогодні серед молоді спостерігається небезпечне для соціальної стабільності суспільства зростання бездуховності, зневаги до правових та моральних норм, антисоціальної поведінки, відбуваються залучення до злочинного бізнесу, втрата соціального оптимізму. Тій же частині молоді, яка не втратила моральних ідеалів, патріотичних почуттів,дедалі важає знайти можливості для громадянського самовизначення, протистояти негативному впливу оточення. Все потребує усвідомлення необхідності впровадження комплексу соціально – педагогічних заходів для зміни існуючої ситуації з метою підготовки молоді до життя в умовах демократичної держави і громадянського суспільства .
- Виступ творчої групи
« Громадянське виховання дітей в сім’ї у науковому доробку В.О Сухомлинського»
- « Педагогіка повинна стати наукою для всіх – для вчителів та батьків»
- « Дуже важливо для досягнення єдності і педагогічного впливу школи та родини – досягти, щоб батьки бачили в своїх дітях самих себе, розуміли діалектику дитини»
- «Особливу увагу Василь Олександрович звертав на відповідальність батьків перед суспільством за виховання своїх дітей. Свою важливу місію та відповідальність за дітей мають відчути молоді люди ще до того, як у них з’являться діти. Морально не підготовлені до народження і виховання дітей батьки є великим нещастям для суспільства, наголошував педагог».
- «Важливо щоб кожний батько знав і розумів, як він потрібен дитині, як він хоче, щоб поруч був мудрий, мужній чоловік»
- «Настав час створювати ідеальні сім’ї, ідеальні стосунки між матір’ю та батьком, між дітьми та батьками. Сім’я – це казкова піна морська, з якої народжується красота. Без родини школа була б безсила»
- Виступ вчителя початкової школи
« В.О.Сухомлинський про свободу і відповідальність у вихованні всебічно розвиненої особистості»
- Актуальність проблеми вивчення умов сімейного виховання обумовлена орієнтацією сучасної педагогічної теорії і практики на гуманізацію виховного процесу в сім’ї, де дитина має почуватись найбільш захищеною, необхідністю виконання програми «Діти України» і Конвенції ООН про права дитини, яка ратифікованою парламентом України, відсутністю спеціального комплексного її дослідження в сучасній українській педагогіці»
- Саме ці проблеми, які актуальні і в наш час розкриває В.О.Сухомлинський в своїх наукових працях. Василь Сухомлинський наголошував, що кожна людина особистість унікальна, неповторна і самоцінна. Для кожної сім’ї характерний свій тип стосунків, стиль спілкування, а отже, і свій мікроклімат.
- У своїй практичній педагогічній діяльності Василь Олександрович ішов двома шляхами: облагородження почуттів, поведінки юнаків і дівчат у системі виховної роботи в школі, а також впровадження спеціальної педагогічної освіти і виховання молоді, моральна підготовка до сімейного життя ( нарис « Виховання майбутніх матерів і батьків»)
- Через усі педагогічні праці В.О.Сухомлинський проводить основну ідею – ідею самоутвердження і ставлення особистості громадянина у творчій праці на благо суспільства.
- Дати радість творення, радість праці на благо людей – це є справжня мудрість батьківської любові до дітей, - стверджував Василь Олександрович.
- Мудрість, вміння вислухати і зрозуміти свою дитину Сухомлинський ставив на перше місце: « Без батьківської мудрості немає виховуючої сили сім’ї. Батьківська мудрість стає духовним надбанням дітей; сімейні стосунки побудовані на громадському обов’язку , відповідальності,мудрій любові й вимогливій мудрості батька й матері, стають величезною виховуючою силою.
- Прогаяне в дитинстві важко надолужити в підлітковому чи юнацькому віці, важко виховати любов і звичку до праці, подолати лінощі,неорганізованість. Дати дитині радість творчості, радість праці, праці на благо людей – це і є справжня мудрість батьківської любові до дітей.
- Виступ вчителя мистецтва
« Формування елементів громадянської культури засобами малювання»
- Активне громадянство – це усвідомлення людиною себе як відповідального і за своє життя, і за долю своєї країни. Проблема громадянського виховання актуалізується у зв’язку зі здійсненням державотворення в Україні на засадах демократії та гуманізму.
- Дитинство – це період народження і ставлення особистості з її майбутніми духовними і моральними цінностями, період пізнання соціуму та Людини; відкриття дитиною царини Життя на планеті Земля в усьому його розмаїті. Це фундамент становлення громадянина і патріота своєї країни.
- У пошуках засобів формування елементів громадянської культури у молодших школярів ми звернулися до дитячого малювання. Аналіз наукових досліджень і практики показав, що малювання є улюбленою діяльністю дітей, воно полі функціональне у справі розвитку особистості. Малюнок дитини одночасно віддзеркалює й особистість дитини і виступає середовищем для її розвитку.
- Педагогічна спадина В.О.Сухомлинського є джерелом творчих пошуків фахівців галузі шкільної освіти у ров’язанні багатьох питань формування у дітей громадянської культури. «Місія вихователя – відмічав В.Сухомлинський, - полягає в тому, щоб у роки дитинства й отроцтва розвивати , облагороджувати в своїх вихованцях найтонші душевні, сердечні , нервові механізми, через які здійснюються відносини між особистістю й світом людини. В дитинстві ці механізми дуже чутливі, їх треба берегти, не допускати огрубіння, примітивізму, морально – емоційної порожнечі»
- В.Сухомлинський звертав увагу педагогів на те, що дитяча творчість - це своєрідна , самобутня сфера духовного життя. Діти не просто малюють предмети і явища навколишньої дійсності, а живуть у цьому світі краси.
- У школі розроблено програму та методичне забезпечення за напрямками ¸які простежили у педагогічній спадщині В.Сухомлинського, а саме: активізація пізнавального інтересу до артефактів, які складають поняття «світ- людина».- «країна- громадянин».
- Виступ вчителя трудового навчання
« Система трудового виховання В.О.Сухомлинського – запорука вільного і свобідного вибору школярами життєвого шляху»
- Питання формування свободи і відповідальності особистості є одним із важливих у виховній роботі з учнями. Зокрема, ця проблема досліджувалася багатьма вченими (А. Макаренко, В. Сухомлинський, І. Бех, Т. Веретенко, В. Горовенко, М. Левківський, М. Сметанський, О. Сухомлинська, В. Савченко, Н. Огренич, В. Оржеховська та ін.).
- Почуття відповідальності стає актуальним фактом переживань дитини, фактом її свідомості тоді, коли вона має приклад моральних вчинків батьків, учителів, однокласників та усіх оточуючих. На вчинках інших людей, на прикладах з власного досвіду, вихованці взмозі усвідомити межу, за якою стоять такі поняття як «можна» і «треба», за якою є радість і сором. Наполеглива, сумлінна праця учня супроводжується радістю, духовним піднесенням, бажанням пізнавати себе, свої можливості та навколишній світ. Йому стає соромно бути недбалим, байдужим. Сором виступає морально-емоційною опорою обов’язку і відповідальності.
- Сьогодні, ми багато чуємо висловлень, щодо педагогічної спадщини радянського періоду. Але, вважаємо, що на тлі процесів, які мали місце в нашому суспільстві в середині ХХ століття, особливого значення набувають педагогічна спадщина і діяльність саме В.О. Сухомлинського, який розкрив не тільки зміст поняття «відповідальність», але й розробив шляхи її формування. Відповідальність розглядалась педагогом як інтегральна якість особистості, яка поєднує органічно громадянськість і сумління, що характеризує готовність особистості брати на себе обов’язки й виконувати їх.
- У своїй праці «Як виховати справжню людину» він неодноразово повторює про важливість виховання у дітей відповідальності за життя колективу, за товариша, за свої дії та вчинки, за ставлення до навчання.
- Відповідальність – результат людського вчинку, що торкається самого суб’єкта, обов’язковість виконувати завдання та забезпечувати їх задовільне завершення.
- В.О.Сухомлинський радив залучати дітей до спільної роботи, тому що завдяки цьому колектив ставав згуртованішим та перед школярами відкривалася захоплююча перспектива праці .
- В. О. Сухомлинський приділяв багато уваги трудовій діяльності для формування особистостІ.
- Важливою похідною соціально-психологічних чинників є формування відповідальності за результати праці колективу. Великі вимоги до людини пред'являють результати праці. Таким чином, вимоги предмету, знарядь, умов і результатів праці є найважливішою умовою розвитку психіки людини в процесі трудової діяльності. Другою умовою розвитку психіки особистості під впливом праці є доцільна діяльність самого суб'єкту. Перетворюючи предмет праці, створюючи суспільно цінні продукти, вона перетворює себе. Для повного використання можливостей, що розвиває праця, вони повинні доповнюватись діяльністю старших — навчанням і вихованням.
- Виступ керівника ШПНМК початкових класів
« Відповідальність особистості перед колективом»
- Колектив – могутній важіль виховання, провідні риси особистості формуються тільки в колективі у процесі спілкування й активної спільної діяльності.
- На думку В.О.Сухомлинського, колектив – це «складна духовна спільність людей, що стоять на різних ступенях інтелектуального, ідейного, морального, громадського, трудового, естетичного розвитку»
- Особливу увагу педагог звертав на гуманізм взаємин людини і колективу. На його погляд, - це діалектична єдність двох взаємопов’язаних і взаємозумовлених сторін , єдність що постійно розвивається і вдосконалюється. З одного боку, піклування й відповідальність людини за людину і за колектив: « Відповідальність людини за людину для життя колективу - це теж саме, що цементний розчин для будівництва будинку з цегли: немає розчину - не будується будинок, немає відповідальності за людину - немає і колективу». З іншого боку – відповідальність і піклування всього колективу «… про ровесника, про молодшого товариша, про старого і немічного, про людину, яка потребує повсякденної допомоги»
- Стосунки людини з людиною, за В.О.Сухомлинським, розкриваються насамперед у праці на благо людей; отож як людина працює для інших, так виявляється її гуманізм. Взаємини відтворюються у свідомості людей через їхню діяльність. Зокрема, у таких як допомога ,співучасть, співпраця. Не існує спеціальної «науки любові», зазначив В.О.Сухомлинський,є наука людяності, той хто опанував її азбуку – підготовлений до благородних духовно – психологічних і морально – естетичних взаємостосунків .
- Гуманізм взаємин людини і колективу за В.О.Сухомлинським, це діалектична єдність двох взаємопов’язаних і взаємозумовлених сторін, єдність, що постійно розвивається й удосконалюється. З одного боку, це піклування людини за людину і за колектив. «Відповідальність людини за людину для життя колективу - це те саме , що цементний розчин для будівництва будинку з цегли: немає розчину - не будується будинок, немає відповідальності людини за людину - немає і колективу».
- «Людська особистість – за В.О.Сухомлинським – це найскладніший сплав фізичних і духовних сил, думок , почуттів, волі, характеру,настроїв.»
- Виступ вчителя іноземної мови
« Вплив знань іноземної мови на процес формування громадянськості в учнів ( з погляду В.О Сухомлинського)
- У сучасних умовах побудови громадянського суспільства, в умовах євроінтеграції, трансформаційних процесів в Україні значно підвищується роль іноземної мови, мовної культури. Знання рідної мови, мов інших народів безперечно сприяють інтелектуальному розвитку людини.
- У свій час В.О.Сухомлинський приділяв велике значення мовній культурі у процесі виховання дітей, оскільки , на його думку , « Мовна культура людини – це дзеркало її духовної культури. Найважливішим засобом впливу на дитину, облагороджування її почуттів, думок, переживань є краса і велич, сила і виразність рідного слова»
- Отже, актуальним сьогодні є формування в учнів комунікативної компетентності, умінь використовувати іноземну мову , як засіб міжкультурного спілкування, інструмент інтеграції в країнах сучасного світу.
- В першу чергу слід звернути увагу на лінгвокраїнознавчий аспект в методиці навчання іноземній мові. Пізнавально – країнознавчий підхід в процесі навчання іноземним мовам відкриває учням шлях до набуття додаткових знань стосовно історичних, духовних, культурних цінностей країн, мови яких вивчаються.
- Як свідчить практика, проектна робота сприяє формуванню світоглядної позиції учня. Ця робота має своєю метою розв’язання соціально – значущих проблем, стимулює освітню активність учня з одночасним розвитком самостійності. Важливими вимогами до виконання проектних завдань « є креативність, новизна ідей, цікаві винаходи та вміння їх презентувати»
- У процесі міжнаціонального міжкультурного спілкування учень набуває різнобічного, соціально цінного досвіду взаємодопомоги, взаємоповаги, співпереживання людей різних національностей, що й є основними рисами громадянськості.
- Підбиваючи підсумки,ми вважаємо доцільним звернути увагу на цінність народної мудрості, яка дуже сподобалася В.О.Сухомлинському – « Скільки мов я знаю, стільки разів я людина». Дійсно, її зміст, значення спонукають молодь до інтелектуальної діяльності, «прагнення юнаків та дівчат застосовувати набуті знання в житті,оволодівати новими значеннями, уміннями ,навичками…. Збагачення знань стає для них потребою»
Список використаних джерел
- Сухомлинський В.О. Ми продовжуємо себе в дітях \\ Вибр. тв. у 5 т. – К., 1977. – т. 5 – с. 578-584
- Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка\\ Вибр. тв. у 5 т. – К., 1977. – т. 5 – с. 410-414, 96
- Сухомлинський В.О. Духовний світ школяра\\ М.: Учпедгиз,1961.
- Савченко О.Я. Сімейне виховання\\ К.: Рад. Шк..,1979.
- Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека\\К. : Рад.школа, 1975.-243с
- Сухомлинський В.О. Народження громадянина.-К.: Рад.школа,1970-288с.
- Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям\\К. : Рад.школа, 1974.-287с.
- Мухина В.С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта.-М., 1981.-240с.
- Коваленко О.Я. Заради дружби, поваги та миру\\ Іноземні мови в навчальних закладах.-2006.-№ 1.- с 4-6
|
