Неділя, 20.06.2021, 23:13
Методичний кабінет Згурівського НВК
zgurivkanvk@gmail.com, nvkzgurivka@gmail.com 





Головна | Реєстрація | Вхід |Сайт НВК|Досягнення учнів|Музей|Географія материків|Цікава географія|Фотоальбоми| f | Вітаю Вас Гість |  
Меню сайту
Професійний ріст
Методика- практика
Педагогіка співпра
Атестація
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Модель гуманістичної виховної системи Згурівського навчально- виховного комплексу "Гімназія - загальноосвітня школа І ступеня"

 

«Виховання полягає в тому, щоб уміло, розумно, мудро, тонко, сердечно торкнутися до кожної з тисячі граней, знайти ту, яка, якщо її, як перлину шліфувати, засяє неповторним сяйвом людського таланту, а це сяйво принесе людині особисте щастя. Відкрити в кожній людині її, лише її неповторну грань, - у цьому мистецтво виховання».

В.О.Сухомлинський

І.Загальні положення

Цілісна система – це така сукупність закономірно побудованих, динамічно пов’язаних компонентів, взаємодія яких породжує нову (системну) якість. Системність – одна із загальних закономірностей природи, суспільства і людського мислення.

Виховна система школи – це складний комплекс компонентів, підпорядкований певним завданням, що забезпечує у процесі свого функціонування досягнення певних виховних завдань щодо кожної особистості і всього дитячого колективу. Це комплекс умов, які з найбільшою ефективністю сприяють розвитку кращих моральних рис учнів не шляхом прямого впливу, а в процесі повсякденних «вправ» дитини  у виборі моральних рішень і дій.

Модель виховної системи відбиває розуміння виховання не як штучно вигаданої «роботи» (певної кількості заходів), а як способу життя класного, шкільного колективів, з певними законами, традиціями, з чітко окресленою структурою прав і обов’язків.

Систематизуючим фактором, який визначає і цементує виховну систему школи, є конкретизовані мета і завдання. З ними узгоджують дії вчителів та учнів, зміст, методи, організацію виховної роботи й інші компоненти. Саме єдність, наступність, взаємозв’язок усіх цих компонентів і складають Систему.

Особливе місце в історії науки і практики гуманістичного виховання як системи займають погляди і досвід В.Сухомлинського. Він побудував систему, яка ґрунтувалася на цінностях добра, доброзичливості, поваги до гідності дитини.

Розглянемо кожен елемент Системи, послідовність і логіку системного підходу до організації виховного процесу в класі, у гімназії.

ІІ.Цілі, завдання і принципи у системі гуманістичного виховання

1.Моральні цінності суспільства як загальна мета виховання.

Це – найважливіший компонент будь-якої системи, що визначає загальні уявлення суспільства про ідеальну людину та зумовлює характер системи, головний сенс її функціонування. Виховна система школи може плідно виконувати свої функції, коли педагогічний колектив, керівництво гімназії глибоко розуміють пріоритетні цінності виховання молоді в даному суспільстві, володіють необхідними етичними знаннями.

2.Вивчення загального рівня вихованості учнів і кожної особистості зокрема.

Необхідно мати на увазі, що кожна школа функціонує в певних конкретних умовах, стикається зі специфічними, властивими тільки для неї труднощами. Отже, для досягнення стратегічних завдань виховання керівники шкіл і вчителі мають добре проаналізувати, на що слід звернути увагу, виховуючи цих дітей у цих конкретних умовах. Необхідно звернути увагу на одну складність, подолання якої особливо важливе для гуманістичного виховання. Кожна дитина має свої моральні цінності, незалежно від того, чи усвідомлює вона їх. Джерелом таких цінностей може бути сім’я, оточення, спілкування з іншими та сприйняття їх внутрішнім світом дитини. Тому ефективною і гуманістичною є логіка: опора у вихованні на спонтанно розвинуті моральні цінності дитини, їх підтримка, якщо вони мають позитивну спрямованість, їх збагачення і розвиток до рівня загальнолюдських і національних.

3.Визначення конкретизованих мети і завдань виховання учнів на певний період.

Здійснюється порівняння загальних виховних завдань гімназії і рівня вихованості учнів. Внаслідок такого порівняння сформулювали конкретизовані завдання виховної системи. Саме виходячи з них, можна конкретизувати і спланувати зміст, форми і методи виховання. Отже, конкретизовані завдання виховної системи гімназії – це ті якості особистості, які необхідні виховувати в учнів, враховуючи особливості, потенціальні можливості та моральні цінності кожного з них. Для учнів 9 класу це можуть бути такі завдання:

-підвищення відповідальності кожного за справи класу, гімназії, своєї сім’ї;

-збудження почуття турботи одне про одного разом з вимогливістю до виконання спільно узгоджених норм поведінки;

-зростання інтересу до сучасних надбань вітчизняної культури і мистецтва тощо.

4.Визначення та реалізація принципів виховної діяльності гімназії.

Гострою проблемою практики виховання є знання та дотримання педагогами тих принципів, які забезпечують сприятливі умови для досягнення виховних завдань. Вихідною позицією у визначенні принципів виховання в гуманістичній педагогіці має бути відмова від концепції формування особистості і ствердження концепції сприяння її розвитку. Дитина – жива істота, джерела її розвитку в ній самій, і вона потребує допомоги, а не формування. Колись в одному з виступів В.Сухомлинський сказав так: «Ніколи не буває, що ти дитині кажеш «оце» і одержуєш «оце». Ти дитині кажеш «оце», а одержуєш дещо «інше». «Формування» ставить дитину в ситуацію трагічного вибору: або залишитися самим собою, або слідувати нав’язаним ідеалам, моделям поведінки і повторювати чужі думки.

Тому пропонується дві групи принципів виховання: принципи, що стосуються роботи з групою, колективом учнів, і принципи, що стосуються кожної окремої особистості.

Перша група принципів:

-єдність загальнолюдських і національних цінностей як зміст виховання;

-виховання як діалог культур;

-системність, послідовність, цілеспрямованість;

-виховання у колективі і через колектив на засадах гармонії інтересів особистості і колективу;

-єдність самостійності і самодіяльності учнів і педагогічного керівництва;

-суб’єктно-суб’єктний характер взаємин учителів і учнів;

-єдність дій школи, сім’ї та громадськості у вихованні учнів.

Друга група принципів:

-індивідуальний підхід, врахування процесів саморозвитку і самореалізації дитини;

-єдність поваги і вимогливості до особистості;

-єдність прав і обов’язків учнів перед собою, батьками, школою, суспільством;

-єдність свободи і відповідальності особистості у виховному процесі;

-свобода вибору особистості (моральних цінностей, участі у колективній діяльності), право на власну думку;

-зв’язок виховання з життям, з власним досвідом дитини.

Реалізація кожного з цих принципів бажана для ефективного функціонування виховної системи. Але залежно від конкретних умов, рівня вихованості, соціального досвіду учнів, особливостей даної школи, певні принципи можуть стати домінуючими на якийсь час.

5.Забезпечення активної ролі у досягненні виховних завдань усіх суб’єктів педагогічного процесу.

Яку б нову термінологію не використовували сьогодні, мова йде про давню педагогічну істину: успіхів у вихованні можна досягти лише спільними зусиллями педагогічного та учнівського колективів, сім’ї та громадськості. Виховна система може ефективно функціонувати лише за умови інтеграції цих вирішальних суб’єктів педагогічного процесу.

Вирішальне значення для функціонування виховної системи в гімназії має характер взаємин учителів та учнів. Сьогодні ми багато говоримо про їх гуманізацію. Цей процес може розвиватися за такими головними напрямками:

-створення глибокої духовної єдності у взаєминах учителя й учня як особистості з особистістю; розширення сфери неформального спілкування, побудованого на ваємній повазі, розумінні смислу слів і дій одне одного;

-об’єктивність і справедливість у діях педагогів, підвищення їх оцінної культури, насамперед у здійсненні моральної оцінки вчинків учнів;

-дійсний, а не показовий інтерес до особистості учня, до дитячих проблем, повага до їх бачення світу, до їх оригінальних думок і уявлень;

-єдність поваги і вимогливості у спілкуванні з учнями, без таких крайнощів як панібратство і компліментарність або гіпертрофія вимог і заборон;

-посилення діалогічного характеру спілкування з учнями, який передбачає дискусію з моральних проблем замість одностороннього впливу, перенесення у вихованні акценту на взаємини, що складаються між вихователями і вихованцями, зумовленість педагогічних дій характером цих взаємин.

Немає сумніву, що учнівський колектив за будь-яких умов не інертна маса, а сила, що по-своєму реагує на мету і цінності виховання. Навіть коли «народ безмолвствует», це реакція, яка істотно корегує наслідки виховного процесу. Ставлячи мету і завдання виховання, вибираючи його форми і методи, необхідно враховувати думки, пропозиції, бажання самих учнів, допомогти їм зрозуміти власний інтерес в оволодінні певними моральними якостями.

Для цього доцільно сприяти обговоренню на учнівських зборах, засіданнях органів учнівського самоврядування, в молодіжних організаціях злободенних проблем життя колективу, моральних проблем, що потребують невідкладного вирішення. Учні повинні самі усвідомити, на вирішення яких завдань мають бути спрямовані їх зусилля, які негативні тенденції у їхньому середовищі необхідно здолати.

Важливо створити умови для реальної, а не фіктивної участі самих учнів в організації своєї моральної діяльності, для їхнього права на фантазію і творчість у виборі форм досягнення виховної мети, їх відповідальності за результати. Разом з цим необхідно забезпечити право учнів на відкрите, демократичне обговорення справ гімназії і наслідків виховного процесу, право на критичну оцінку дій своїх товаришів і педагогів.

Цілком зрозуміло, що сім’я може значно посилити або загальмувати досягнення виховної мети. Щоб цей елемент виховної системи виконав свої функції, доцільно:

-на батьківських зборах показати й обґрунтувати виховні завдання гімназії (класу) на даному етапі; обговорити і врахувати пропозиції батьків під час остаточного їх визначення;

-провести лекції та індивідуальні бесіди з батьками про шляхи реалізації в сім’ї визначених школою завдань і тим самим забезпечити єдність дій;

-вивчити можливості батьків для участі у виховній діяльності та включити їх у цей процес як керівників гуртків, дискусійних клубів, учасників загальних виховних заходів тощо;

-виробити спільні дії з батьківськими комітетами, асоціаціями, окремими активістами.

Про участь громадськості у виховному процесі говориться багато. Для посилення ролі громадськості в моральному вихованні учнів доцільно:

-вивчити можливості всіх громадських організацій, навчальних і культурних центрів, громадських та приватних установ та залучити їх до виховної діяльності гімназії, класу;

-спрямувати і скоординувати діяльність громадськості на досягнення виховних завдань гімназії, надати методичну допомогу залученим до цього процесу.

6.Використання інтелектуальних джерел для забезпечення змісту виховного процесу, який би відповідав конкретизованим завданням.

Зміст виховного процесу – це комплекс ідей, прикладів, фактів, аргументів, з допомогою яких розкривається сутність відповідних моральних цінностей. Інтелектуальними джерелами змісту виховання школярів є Конституція держави, здобутки національної та загальнолюдської культури, моральні цінності суспільства, наукові знання, події та факти сучасності. Цілком природно, що педагоги мають володіти вмінням вибрати з неосяжного багатства цих джерел те, що допоможе виховати в учнів моральні якості, які відповідають конкретизованим завданням школи. Використання інтелектуальних джерел для усвідомлення учнями тих чи інших моральних цінностей становить зміст будь-яких методів виховання, збагачує їх ціннісну сферу. Проте головним шляхом такого збагачення є діалог учителів та учнів, у якому кожен вихованець робить власний вибір і без педагогічного тиску самостійно виробляє власне ставлення до навколишньої дійсності, до людей і самого себе.

Конституція України. Конституція демократичної України, яка проголошує гуманістичні принципи життя, є важливим джерелом моральних цінностей суспільства. Щоб вивчення Конституції України сприяло вирішенню виховних проблем гімназії педагоги пов’язують роз”яснення положень Конституції:

- з розкриттям їх моральної суті, допомагають учням осмислювати конкретні факти власного життя, події в класі, гімназії, селищі, країні у світлі Закону;

-допомагають учням осмислити моральний, гуманістичний зміст прав та обов»язків громадянина, їх значення для суспільства і самої особистості;

-самі вчителі є зразком додержання законів, поваги до Конституції країни.

Моральні цінності суспільства (національні, загальнолюдські) є головним, центральним джерелом досягнення завдань виховного процесу. Йдеться про вироблення у школярів на грунті гуманістичного світогляду власного ставлення до батьків, гімназійної спільноти, до інших людей, до природи і суспільства.

У гімназії звертається увага на умови, від яких залежить свідоме і творче сприймання учнями моральних цінностей:

- відбір та акцентування уваги учнів саме на тих моральних цінностях, які відповідають конкретизованим завданням виховання в гімназії, рівню моральних знань та якостей учнів усієї гімназії, певного класу, окремої особистості;

-усвідомлення простої й одночасно складної істини, що моральні переконання можуть успішно розвиватися через ситуації, я ких особа має зробити певний моральний вибір, зайняти власну позицію, дійти самостійно певних висновків;

-сьогодні як ніколи учнів залучаємо до відвертих, емоційних розмов з найболючіших проблем: національне відродження, соціальна справедливість, гуманізм, екологія, приватизація, добро і зло – про все, що їх хвилює. Але вибір тем, проблем з моральної освіти визначається також з врахуванням інтересів, тих завдань, які нині стоять перед виховною системою гімназії.

Національна та загальнолюдська культура. Мова йде про використання для досягнення певної виховної мети таких чинників культури як мистецтво, література, культура побуту, спілкування, праця, сімейні стосунки тощо. До того ж першочергове значення має культура життя і взаємини учнів та вчителів, духовна атмосфера гімназії. Не випадково В.Сухомлинський, відповідаючи на запитання, як зробити ефективним виховання учнів, підкреслював необхідність входження у школу культури як основи навчання і виховання. Доцільним є розумне поєднання спадщини минулого та сучасних досягнень. Залучення до культури минулого відбувається так, що молода людина знаходить у ній відповіді на особисті та суспільні проблеми сучасності, задовольняє духовні потреби сьогодення. Вироблення критичного ставлення учнів до масової культури здійснюється лише на базі залучення їх до високих зразків культури.

У гімназії поглиблено вивчаються іноземні мови, тому вироблення поваги учнів до культури інших народів здійснюється шляхом створення умов для пізнання тієї чи іншої культури і можливості вільного, самостійного вибору учнями з її великих скарбниць тих ідей, традицій, моральних цінностей, які їм потрібні.

Наукові знання. Будь-який предмет, який вивчається у гімназії, є джерелом моральних цінностей, якщо мати на увзі історію боротьби ідей, моральні аспекти застосування знань, життя видатних вчених, мислителів. Важливим джерелом, що збагачує моральний потенціал особистості, є, безумовно, гуманітарні науки. Щоб забезпечити можливість ефективного їх використання у виховній системі гімназії відбирається матеріал відповідно виховних завдань гімназії: акцентується увага учнів на гуманістичних проблемах у творах прозаїків, поетів, драматургів, осмислюється суть гуманізму (учителі літератури); розкривається складний шлях протистояння гуманізму та антигуманізму в різних країнах світу (учителі історії).

 Важливо уникнути нав»язування учням готових висновків, ідей, світоглядних штампів. Освоюючи навчальний матеріал у процесі діалогу, вони мають самі доходити певних узагальнених висновків, поглядів, позицій.  Право вибору позиції, ставлення до подій, їх моральна оцінка залишаються за учнями.

Події і факти навколишньої дійсності. Уміння оцінювати з допомогою моральних замірів свої вчинки та вчинки інших людей, громадських і державних діячів, події в навколишньому середовищі – одна з головних умов перетворення моральних цінностей на діючі еталони світогляду учнів. Тому в будь-яких вікових групах важливе значення для досягнення конкретизованих виховних завдань гімназії, класу має діалог учителя й учнів відносно оцінки подій, явищ, які їх хвилюють. Так розвиваються не тільки знання, а й передумови моральної активності кожного учня.

7.Вибір і застосування методів виховання, які сприятимуть якнайповнішому досягненню виховних завдань.

Адміністрація гімназії, соціально-педагогічна служба, класні керівники, учителі-предметники, спираючись на системний підхід, здійснюють оптимальний вибір методів і форм виховної роботи для колективу, щоб якісно і з найменшою витратою сил і часу вирішити поставлені завдання. Тільки вибір потрібних саме в цих умовах методів і форм дає можливість досягти необхідних результатів, не перевантажуючи педагогічний і учнівський колективи великою кількістю заходів. Ідеться про необхідність розумного поєднання у практиці виховної роботи гімназії загальнокультурної та моральної освіти (словесно-інформаційний вплив), вироблення морального досвіду учнів (тобто організації життя колективу та його суспільно корисної діяльності) разом з індивідуальною підтримкою морального розвитку кожного учня. Виховання не зводиться до повчань, навіювань, прикладів, ілюстрацій. Одними бесідами не виховаєш відповідальності, активності, самостійності, доброти. Слово плюс діяльність, вправи у морально-етичних вчинках можуть дати в сумі якісно інший стан – характер, направленість, цілеспрямованість. Отже, тільки розумне поєднання методів може привести дитину до глибокого засвоєння моральних цінностей і вміння слідувати їм у житті.

Доцільна організація життя гімназійного колективу вже сама по собі має виховний потенціал. Вона визначає тон, атмосферу життя колективу, засіб включення кожного учня в діяльність і таким чином сприяє розвитку в учнів цілої низки моральних якостей. Отже, найважливіше значення у залученні учнів до гуманістичних цінностей мають: самоврядування, система соціальних ролей учнів, норми поведінки і традиції гімназії, характер ділових та міжособистісних взаємин дітей.

Органи самоврядування (в гімназії діє Президентська республіка «Злагода») є господарями своєї гімназії, свого життя і своїх взаємин. Через колективні форми розв»язання важливих проблем життя гімназії діти оволодівають демократичною культурою.

Самоврядування – це найвища, найскладніша форма педагогічного керівництва. Самоврядування – не гра і не самоціль. Це дієвий метод досягнення широкого спектру виховних завдань – громадської активності, соціальної відповідальності, набуття всебічного морального досвіду.

Важливим методом виховання в гімназії є включення учня до динамічної системи ролей (доручень, обов»язків), які позначаються на розвитку необхідних рис характеру учня і подолання ним негативних. У руках педагогів-професіоналів рольовий підхід до виховання є могутнім засобом спрямування морального розвитку особистості через зміну та ускладнення ролей.

Норми поведінки і традиції (шкільна форма, ранкова щоденна зарядка, лінійка щопонеділка) – це важливий компонент, який цементує виховну систему як реальне втілення в життя гімназії тих моральних цінностей, що становлять мету системи. Вироблення поваги учнів до певних характеристик життя гімназії, до її законів і правил поведінки більше стосується категорії обов»язку, а не вибору. Варто пам»ятати, що традиції, правила і норми поведінки стають діючим інструментом виховання тоді, коли їх неухильно виконують і дотримуються всі – адміністрація закладу, вчителі, учні.

У процесі життя і спільної діяльності в класі, гімназії між учнями складаються певні взаємовідносини: ділові, що виникають під час виконання певних справ, де діти пов»язані взаємною відповідальністю і рольовими обов»язками; особистісні, що виникають у процесі спілкування на основі взаємних симпатій та антипатій. Саме створення сприятливих гуманних взаємин у дитячій спільноті є важливою умовою вільного індивідуального розвитку кожного і знімає проблему настирливого моралізування.

Як створюються такі взаємини в гімназії? Учителі вивчають характер взаємин між учнями:

-що панує у ставленні одне до одного – дружба, товаришування, повага до особистості чи насильство, конфліктність, тиск сильних або байдужість;

-визначають структуру взаємин: хто в колективі лідер, «зірка», в кого задовільний або незадовільний статус, хто «робінзони» - ізольовані;

-стають другом дітей, частиною цієї структури, щоб мати можливість непомітно впливати на взаємини дітей;

-згуртовують дітей навколо спільної, цікавої, корисної справи, показують їм переваги співробітництва, доброзичливості, поваги одне до одного над насильством, байдужістю, страхом і приниженням особистості;

-навчають дітей самостійно, без допомоги дорослих розв»язувати свої конфлікти.

Створення в гімназії культу знань, освіти, створення учнівського наукового товариства, організація конкурсів знавців, ерудитів є одним з найважливіших шляхів виховання у дітей високої духовної культури, гуманізму, національної гордості, залучення до світових цінностей.

Трудова діяльність спрямовується так, щоб праця ставала джерелом розвитку, громадянськості, відповідальності, ініціативи. Принципове значення має не тільки кількість зробленого, а насамперед моральна позиція, сформульована учасниками.

Художньо-естетична діяльність вимагає від педагогів урахування того, що сам процес залучення до прекрасного відіграє позитивну роль, якщо дитина може розкрити себе, задовольнити власні духовні потреби й інтереси. Важливе значення має орієнтація всіх форм художньо-естетичної діяльності на ті моральні цінності, виховання яких є метою гімназії. У різноманітних формах цієї діяльності відбувається складний процес емоційного підсилення ціннісних орієнтацій особистості.

Спортивно-оздоровча діяльність у гімназії сприяє розвитку цілеспрямованості, гуманізму та ініціативи учнів, з успіхом використовується для досягнення виховних завдань гімназії. Спортивні заходи – це школа доброти, людяності, поваги до особистості.

Суспільно корисна діяльність як органічна складова частина виховної системи має величезні потенційні можливості для стимулювання морального розвитку учнів. Вирішальне значення має осмислення учнями морального сенсу їхніх справ. Суспільно корисна діяльність гімназистів сприяє розвитку людинолюбства.

Гру у виховній системі застосовують по-різному: як розвагу, як звичну для дітей форму дозвілля. Досвідчені педагоги, які добре знають своїх учнів і чітко розуміють свою виховну мету, добирають варіанти гри, які сприятимуть розвитку таких моральних рис як колективізм, співробітництво, відповідальність тощо. Взагалі, все життя класу, гімназії стає серйозною і захоплюючою грою, в якій немає сторонніх і байдужих. Але це вже залежить від таланту, захопленості вихователів.

Індивідуальна підтримка морального розвитку особистості

Індивідуальна підтримка учня у виборі ним моральних цінностей є важливим компонентом гуманістичної особистісно-зорієнтованої виховної системи.

1.Духовне спілкування з учнем. Щоб мати можливість допомагати вихованцеві, впливати на найтонші порухи в його моральній сфері, спілкування педагога з учнем має бути духовно насиченим. Ця стара педагогічна істина вимагає від педагога вміння спілкуватися з дитиною на рівних (мова йде про повагу до самої дитини, до її думок), прагнення зрозуміти сутність і причини дій неординарного учня, вміння слухати і вникати у його проблеми.

2.Вивчення особистих якостей учня та динаміки їх розвитку. Тільки в процесі тривалого спілкування виникає можливість усебічного вивчення дитини. Щоб допомогти учневі в його особистих проблемах, зокрема моральних, важливо не просто знати, а й глибоко осмислити його становище в сім»ї, класі, взаємини з близькими друзями, його ставлення до світу, до оточуючих, до самого себе. На базі такого знання учителі гімназії визначають домінуючі цінності учня, порівнюють їх з тими, які гімназія намагається виховати, вірять в духовні сили дитини і на цій основі  спрямовують її розвиток.

3.Підтримка позитивних тенденцій у моральному розвитку особистості. Це насамперед прагнення зрозуміти учня, бажання розібратися в його моральних проблемах, висловити своє схвалення його позитивних дій, створення ситуації успіху і задоволення. Отже, завдання вчителя – підхопити позитивні моральні тенденції, допомогти учневі осмислити їх і поглибити у практичній діяльності.

4.Допомога у подоланні негативних тенденцій морального розвитку дитини. Якщо в поведінці учня мають місце погляди, уявлення, які суперечать моральним цінностям, що виявляється у деструктивних діях, агресивності, шкідливих звичках тощо, виникає проблема їх подолання. У чому ж виявляється індивідуальна  допомога вчителя у подоланні негативних тенденцій розвитку особистості? Це насамперед допомога дитині в осмисленні моральної суті своїх вчинків, дій, поглядів;постановка перед нею перспективи подолання своїх недоліків; залучення до індивідуальної або колективної діяльності, яка сприяє позитивним зрушенням.

Щоб серйозно проаналізувати наслідки індивідуальної підтримки і визначити наступні педагогічні дії, учителі визначають: що змінилося в поведінці, в моральних поглядах дитини, чому змінилося, які мотиви цих змін; наскільки міцні і незворотні ці зміни; якою мірою дитина наблизилася до найвищих моральних цінностей, що робити далі?

8. Урахування факторів позашкільного впливу на учнів

Мова йде про суспільні відносини, масову культуру, позашкільне спілкування учнів, внутрішній світ дитини.

Суспільні відносини. Сьогодні гімназія вирішує свої виховні завдання не в обставинах уявного благополуччя і «морально-політичної єдності», а в умовах гострих конфліктів на соціальному і національному грунті. Багатьом учителям важко говорити про це з учнями, відповідати на їх запитання. Зміна соціальних умов значно ускладнила можливості педагогічного впливу на учнів: молодь не хоче бездумно приймати цінності та ідеали дорослих, вона більше не довіряє сліпо державі і ставиться критично до знань, які їй повідомляють згори. Як учителі гімназії  враховують ці непрості обставини?

1)Ведуть з учнями відверту і правдиву розмову про стан справ у суспільстві: ось наші проблеми, ось наші альтернативи. А що ви думаєте з цього приводу?

2)Допомагають їм осмислювати суперечності, конфліктні ситуації, позиції різних рухів, партій, груп, їх джерела і соціальну базу.

3)Розрізняють прогресивні та реакційні сторони будь-якого руху і знайомляться, що в них визначено соціальними умовами, а що – рівнем загальної культури виховання.

4)Не уникають розмов з дітьми про неприємні події, допомагають учням розібратися у тому, що відбувається, з позицій історичної правди, загальнолюдських моральних цінностей, побачити об»єктивне і суб»єктивне, позитивне і негативне в будь-яких явищах і процесах.

Масова культура. Це: манера одягатися, стиль життя і взаємин, характер розваг, специфічний жаргон і навіть певні моральні цінності. Масова культура знаходить своїх споживачів і прихильників у багатьох колах населення, в людях, які не визнають і не знають цінностей високої культури, а тому не можуть критично осмислити те, що з такою зовнішньою яскравістю, доступністю надають їм відповідні засоби масової інформації.

Наявність протидії масової культури не можна не враховувати педагогам, які намагаються прищепити своїм учням гуманістичні моральні цінності. Але слід мати на увазі, що в масовій культурі є й позитивні елементи, які відповідають віковим потребам підлітків, юнаків. У цих умовах учителі гімназії:

-вивчають інтереси, захоплення учнів, аналізують, якою мірою ті чи інші прояви масової культури, якими цікавляться вихованці, сприяють чи протидіють виховним завданням гімназії, як вони впливають на моральні якості учнів;

            -підтримують інтерес учнів до позитивних елементів масової культури, створюють в гімназії умови для задоволення цих інтересів;

-у змісті навчально-виховного процесу приділяють більше уваги залученню школярів до високих зразків культури, особливо національної;

-у процесі спеціальних бесід і виховних заходів навчають школярів критично ставитися до масової культури, вмінню відкидати негативне і бачити моральну суть її проявів.

Позашкільне спілкування учнів. Труднощі у досягненні конкретних виховних завдань гімназії обумовлені й тим, що більшість учнів живе у сфері діяльності різноманітних груп і колективів. Це явище, звичайно, відбивається на результатах виховної роботи, бо призводить до зіткнення протилежних впливів на особистість учня. Отже, вчителі гімназії вивчають участь учнів певної школи, класу у позашкільних угрупованнях, визначають їхній характер (позитивні, асоціальні, кримінальні тощо) і напрямки впливу на учнів. Переглядають умови життя дітей у гімназійному і класному колективах і разом з ними знайти можливості задоволення їхніх потреб, інтересів у межах цього колективу або інших морально здорових групах, організаціях, дитячих установах. Разом з органами влади, громадськістю рішуче протидіють діяльності антисоціальних угруповань, нейтралізують їх вплив на молодь.

Внутрішній світ дитини. Проектуючи виховну діяльність у гімназії, класі, педагоги визначають:

-як спрямувати виховні впливи так, щоб вони знайшли адекватний відгук у внутрішньому світі вихованців;

-що не буде сприйнято дитиною, зустріне опір або призведе до зворотних наслідків;

-що у внутрішньому світі особистості має залишитися недоторканим та підлягає педагогічному «вето»;

-як збагатити внутрішній світ дитини, щоб полегшити сприймання моральних цінностей.

Залежно від цього обирають не тільки форми, організацію виховної діяльності, а й, насамперед, її зміст і моральну аргументацію.

9.Керування системою.

Виховна система гімназії, як і будь-яка соціальна система, за будь-якого ступеня зрілості і саморегуляції потребує керування.

Щоб забезпечити системний підхід до керування виховним процесом у навчальному закладі керівник повинен:

-уміти висувати і формулювати конкретизовані завдання виховання учнів з урахуванням соціального замовлення, змін у суспільному житті країни, рівня вихованості учнів;

-планувати, організовувати виховний процес, домагаючись неухильної орієнтації системи на виконання поставлених завдань;

-здійснювати постійні коригуючи впливи на систему (введення нового, вилучення неефективних форм, методів);

-аналізувати результати виховної діяльності закладу в міру реалізації поставлених завдань.

10.Аналіз результатів діяльності.

Про ефективність виховної системи гімназії можна судити, виходячи з таких показників як життєва позиція особистості, її соціальна активність і моральні цінності. Досвід свідчить, що деякі вчителі аналізувати свою діяльність таким чином просто не вміють.

В основі об»єктивного аналізу лежить визначення змін у рівні вихованості учнів, відповідність цих змін поставленим завданням виховної роботи на даний період.

Важливе значення для аналізу результатів мають і відповіді на запитання: яким шляхом досягнута мета, якою ціною, за рахунок якого часу; чи оптимальний обсяг виховної роботи; яке співвідношення витрачених зусиль та одержаних результатів; чи можна було б цих результатів досягнути з меншими витратами сил і часу? Аналіз покаже, якої мети досягнуто, а якої досягнуто лише частково. Тоді знову – поглиблене вивчення рівня вихованості учнів, визначення нових завдань.

 Такий підхід називається системним.

 Пов»язуючи завдання з результатами, він об»єднає всі основні елементи виховної системи (зміст, форми і методи, організацію), що вже само по собі забезпечує її цілеспрямованість, послідовність, підвищує її ефективність.

У різних школах виховні системи можуть відрізнятися і за змістом, і за метою. Але є й загальні ознаки, що забезпечують їх цілісність та ефективність:

-наявність науково обґрунтованої концепції виховання, що відповідає умовам певної школи і гарантує оптимальний результат;

- орієнтація на особистість, її розвиток, духовне і моральне збагачення;

-скоординованість усіх виховних заходів;

-підпорядкування всіх компонентів системи конкретизованим завданням;

-стійкість «духу» школи (стилю, настрою, характеру, традицій).

 

 

 

 

 

Етапи реалізації системи виховної роботи

І. Підготовчо-організаційний (2007-2008 н.р.)

1.Опрацювання науково-педагогічної та психологічної літератури з проблеми.

2.Ознайомлення з ППД з проблеми виховання духовності у школярів. Аналіз і узагальнення ППД з проблеми формування основ духовної культури, підвищення рівня загальної культури вихованців.

ІІ. Діагностико-концептуальний (2007-2008 н.р., 2008-2009 н.р.)

1.Проведення моніторингу учнівського і педагогічного середовища із зазначеної проблеми. Проведення діагностики моральної вихованості учнів гімназії.

2.Розроблення способу реалізації системи.

3.Налагодження співпраці з соціально-психологічною службою гімназії. Розроблення заходів з питань педагогічної і психологічної корекції міжособистісних стосунків в учнівському колективі.

ІІІ. Основний етап (із 2008 року)

1.Оволодіння необхідними знаннями, які служать основою духовної культури індивіда і в той же час є досвідом духовного розвитку людства.

2.Формування поведінкових стереотипів, які б відповідали нормам поведінки, законам високої духовності і моралі.

3.Розвиток духовно-естетичних якостей учнів: творчої уяви, здатності до співпереживання.

4.Формування емоційної сфери у дітей, позитивної мотивації до духовного зростання.

5.Формування стійких переконань у дітей.

6.Формування духовних цінностей, запитів, потреб та інтересів у дітей.

7.Формування в учнів навичок самоаналізу, саморозуміння, розуміння почуттів і мотивів тих, хто оточує, вміння робити вибір, брати на себе відповідальність.

ІV. Корекційно-оцінний (Травень. Щороку)

1.Проведення моніторингу учнівського середовища щодо проблеми, яка реалізується. Вивчення рівня вихованості.

2.Виконання порівняльного аналізу ефективності впровадження системи за спеціально розробленими критеріями.

3.Визначення рівня сформованості основ духовної культури в учнів гімназії.

4.Аналіз і узагальнення результатів реалізації системи, оформлення методичних матеріалів моніторингових досліджень.

V. Підсумковий етап (Червень. Щороку)

1.Вироблення пропозицій до річного плану гімназії щодо забезпечення умов продовження реалізації системи.

2.Звіт на педагогічній раді про результативність досягнень в реалізації гуманістичної виховної системи гімназії.

3.Презентація дитячих проектів “Я і світ мого “Я”.

4.Прогнозування перспективи роботи над реалізацією системи.

 

 

 

 

Література

  1. Конституція (Основний закон) України / Прийнятий на п’ятій сесії Верховної Ради Укра
Методоб'єднання
Виховна робота
Накази
Новини
Вхід на сайт
Пошук
Copyright MyCorp © Згурівський НВК, 2014 р.
Створити безкоштовний сайт на uCoz