Психогенність залежностей, підвищеного травматизму, суїциду, криміналу, фатальних хвороб – беззаперечний науковий факт. У нас катастрофічна ситуація з психологічною безпекою в суспільстві. Ось цьому доказ – українська статистика.

1) Алкоголізм. Майже 40% українських підлітків 14-18 років регулярно вживають спиртні напої. Вживання пива в Україні серед підлітків за останні п’ять років зросло вдвічі.

2) Тютюнопаління. Україна є другою країною у світі (після Чилі), де у віці 13-15 років курять понад 30% юнаків і дівчат; серед молоді курить 45% хлопців і 35% дівчат.

3) Наркозалежність. Від 8% до 26% наших дітей 13-16 років пробували наркотики хоча б один раз.

4) Ранні статеві стосунки, інфікування.33% хлопців і 43% дівчат мали перший сексуальний досвід в 11-14 років. Дівчата, які швидко втратили невинність, зчиняють самогубства в три рази частіше, ніж з інших причин. Україна - друга в Європі за темпами розповсюдження СНІДу серед людей у віці 14-20 років.

5) Самогубство. Найбільшу кількість самогубств чинять діти віком до 14 років. Україна – в десятці країн-лідерів із суїциду.

6) Аборт. Школярки в Україні роблять 2 тисячі абортів щороку.

7) Розлучення. 62% розлучень в Україні припадає на молоді сім’ї. Найпоширеніша причина (43%) — подружня зрада. Сімейні конфлікти спричинюють 60-80% суїцидів.

8) Азартні ігри. До 24% гемблінг-залежних здійснюють спробу самогубства. Відсоток самогубств серед їхніх дружин в три рази вищий за відсоток серед загального населення.

9) Насильство. В Україні від психологічного чи фізичного насильства в сім’ї страждає майже 60% дітей у віці від 2 до 14 років.

10) Корупція. В 2016 році серед європейських країн Україна за корумпованістю посіла ганебне перше місце. Основна причина стійкості корупції — це бажання паразитувати меншості та слабкість (морально-психологічна, духовна, енергетична) більшості.

Усі виховувались і навчались в такому середовищі, в результаті якого одні стали неробами й злочинцями, інші – пасивною слабиною.

За даними Національної спілки сімейних асоціацій Росії (ці дослідження актуальні і для України) неповнолітні за рік проводять у середньому:

• 1400 годин в медіа просторі;
• 850 годин – під наглядом педагогів;
• 154 години часу бадьорості (неспання) - з батьками;

Це переконлива пропорція: медіа стихія управляє психікою не лише дітей, а і їхніх батьків, які замість якісного проведення часу з дітьми ізолюються в своєму екрані, позбавляючи дітей дорогоцінної уваги та подаючи дурний приклад.

У середньому сучасний школяр витрачає понад 6 годин на день на контакти з медіа.

Телебачення та відео з Інтернету давно замінило підліткам книжки:

• У середньому на 1 годину телетрансляцій доводиться 4,2 сцени насильства та еротики;
• Кожні 15 хвилин глядач українського телебачення бачить на екрані акт агресії, насильства або еротичну сцену;
• У багатьох фільмах образи злочинців і вбивць романтизуються - персонажі показані як цілком нормальні і навіть привабливі люди ("Бригада", "Брат", "Леон-кілер", «Фізрук» та багато інших).

• Рекомендації для підвищення психологічної безпеки освітнього середовища:

  1. Потрібно створювати доброзичливий, з місією турботи, мікроклімат в педагогічно-учнівському колективі школи, застосовуючи педагогіку серця. Як це робити, підкажуть самі діти, батьки, колеги, яких люблять учні; підкаже досвід найкращих закордонних систем.

  2. Потрібно вивчати й творчо застосувати методи позитивної психології в навчанні та вихованні – проводити шкільні методичні об’єднання та педради, присвячені цим методам.

  3. Слід залучати до активності всіх без виключення учасників освітнього простору в проектну діяльність, метою якої є покращення світу.

  4. Доцільно інститутам післядипломної освіти організувати постійно діючий семінар з вивчення та створення педагогами оптимальних моделей творчого освітнього середовища з пріоритетом турботи для безпеки та процвітання.

  5. Варто створити «Школу позитивного батьківства» для всіх батьків – при пологових будинках, поліклініках, дитячих садках, школах.

  Психологічна безпека не виключає стимульних викликів та проблем – вона їх навіть передбачає. У процесі труднощів, що долаються, поповнюються наші енергетичні запаси, покращується наша самоідентичність Нам вкрай потрібно бути стратегами, щоб спільно й методично приймати виклики, справлятися з ними, спираючись на наші унікальні середовищні ресурси.

  Людмила Смольська, доцент каф. педагогіки, психології та корекційної освітиРОІППО, кандидат психологічних наук